Оболонський районний суд міста Києва ухвалив рішення щодо 4 із 7 затриманих під час «Маршу рівності». Комусь дали домашній арешт, комусь тримання під вартою, а когось віддали на поруки. Затримані кажуть, що на марш прийшли подивитися і висловити свою громадянську позицію, як опонентів такого дійства. Жоден із них не підтвердив, що бив правоохоронців чи ЛГБТ-активістів.
У понеділок із самого ранку до будівлі Оболонського районного суду не легко було проштовхнутись. Кілька десятків молодиків прийшли підтримати затриманих напередодні 7 супротивників «Маршу рівності». Під вигуки «Свободу патріотам», «Один за всіх і всі за одного», вони вимагали звільнити, на їхню думку, невинних людей, а також повісили на паркані плакати «Які гей-паради, коли іде війна?» і «Правий сектор» захищає народ – народ захистить «Правий сектор».
«Не за те ми воювали, не за те хлопці гинуть на фронті, не за те ми понесли втрати на Майдані. Через це ми будемо контролювати ці процеси. Виходить, що більшість не слухають, а слухають меншість. Ми не повинні допустити, щоб Україна стала «п*дерська країна», де націоналістів будуть карати лише за те, що вони люблять свою країну», – вигукував керівник «Правого сектору» у місті Києві Володимир Загазей.
Судовий процес над затриманими розпочався із півторагодинним запізненням. Першим до зали суду завели Дмитра Сеня. У перебігу справи виявилось, що хлопець із Донецька, декілька місяців воював у складі одного з добровольчих батальйонів, втім, паспорта немає, адже загубив його ще на Майдані.
«В інтернеті я прочитав, що буде акція сексуальних меншин. Мені стало цікаво і я пішов подивитись, адже виступаю за традиційну сім’ю. Хотів подивитись, що там за збіговисько таке. Міліціонери за мною гнались, мабуть, більше ніж кілометр, намагались оточити, погрожували спецзасобами. А от фотографії, які були прикріплені до справи, то там у мене немає жодної зброї. А тут говорять, що у мене були якісь палиці. Я просто втікав», – сказав він.
Втім, через те, що у затриманого немає паспорта та місця постійного проживання в Києві, він може втекти від слідства – такий висновок зробив суд і залишив його під вартою на 2 наступні місяці.
«Винуватцем» наступного судового розгляду став очільник «Правого сектору» у Солом’янському районі Києва Віталій Кирильчук. На відміну від усіх інших затриманих, він заявив, що не він бив міліціонерів, а навпаки – вони побили його. Тож відкрито демонстрував суду побої.
«Нічого я не вчиняв і винним себе не визнаю. При затриманні був побитий працівниками міліції. Можу показати. Ось гематома на руці. По нозі били палицею, ось плече. Коли підбігли працівники міліції, я просто впав на асфальт. Ніякої балаклави на мені не було. Я прийшов туди висловити свою громадянську позицію», – запевняв Кирильчук.
Та у підсумку суддя ухвалив, що Віталій Кирильчук матиме цілодобовий домашній арешт. Таку ж ухвалу суд виніс і щодо бійця батальйону «Київ-2» Олександра Румака.
Ситуація спровокована – Мосійчук
Усіх затриманих намагався взяти на поруки народний депутат від «Радикальної партії» Ігор Мосійчук. Народний депутат переконував: усіх хлопців він знає особисто і вони є справжніми патріотами України. Разом з тим, його поручительство пошириться поки що лише на одного затриманого – киянина Андрія Подоляка.
«Ситуація, яка відбулась на Оболонській набережній, на мою думку, була спровокована. Організатори, народні депутати Лещенко і компанія знали, що будуть протести, знали, що громадяни будуть виступати проти. Але не дивлячись на це, з метою дискредитації країни туди були запрошені посли, представники міжнародних організацій», – сказав Мосійчук.
Результатів засідань ще трьох затриманих: Олексія Протоковила, Данила Даневського та Кирила Вільямовського поки що немає. Розгляд їхніх справ, ймовірно, відбудеться 9 червня.
Усім 7 затриманим прокуратура інкримінувала порушення частити 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство. Санкція цієї статті передбачає від 3 до 7 років позбавлення волі.
Це зіткнення між двома малочисельними групами – Кісь
«Марш рівності» викликав велику дискусію як у соціальних мережах, так і поза ними. Свої думки з приводу вже висловлювала і низка українських чиновників. Втім, самі організатори дійства називають його лакмусовим папірцем, що показав: хода лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів не є конфліктом більшості і меншості, як це намагаються представити.
«Це зіткнення між двома малочисельними групами. З одного боку це ЛГБТ-активісти і ті, хто їх підтримують, а з іншого – ультраправі радикали, для яких прийнятне насильство. І якраз ці дві меншості борються за прихильність більшості», – пояснив у коментарі Радіо Свобода один із активістів ЛГБТ-руху Зорян Кісь.
Разом з тим, у перебігу «Маршу рівності», що відбувався у суботу, 6 червня, на Оболонській набережній у Києві, постраждало 11 правоохоронців, один із яких отримав осколкове поранення у шию. Постраждало і декілька ЛГБТ-активістів. Здебільшого у них побої різного ступеня тяжкості.
