За час перемир’я бойовики вже 4 тисячі разів порушили «режим тиші», кажуть у Міноборони. Росія шукає нагоди, аби відійти від Мінських угод, і формує на окупованому півострові своєрідний форпост. Також все складніше стає визволяти полонених із полону бойовиків.
Наступ на Мар’їнку минулого тижня та ескалація конфлікту на Донбасі загалом свідчать: Росія та бойові угруповання шукають найменшого приводу, аби порушити Мінські угоди. Про це на Міжпарламентській раді Україна-НАТО інформував міжнародних партнерів міністр оборони Степан Полторак.
За словами очільника відомства, ситуація на фронті залишається дуже напруженою для української сторони. Останні місяці на непідконтрольну Україні територію держава-агресор стягувала війська. Наразі там зосереджено близько 42,5 тисячі бойовиків і російських військовослужбовців. Окрім того, велика кількість озброєння, зокрема 558 танків.
Ці сили активно обстрілюють українські позиції, зазначає Степан Полторак. За даними міністра, від середини лютого бойовики понад 4 тисячі разів порушили режим перемир’я. Лише за травень та початок червня українські війська понад 2 тисячі разів потрапляли під обстріли.
«Я хотів сказати, що постійні обстріли, які тривають зранку до ночі, не припиняючись, свідчать: ті угруповання не бажають виконувати Мінські угоди», – резюмує Полторак.
Ескалація відбувається у кількох напрямках відразу
Посилюється загроза і в Кримському напрямку. За останній рік Росія вдвічі збільшила угруповання в Криму, говорить міністр оборони Степан Полторак. Мова йде про 24 тисяч військовослужбовців. Також значно збільшився обсяг оснащення і техніки. Якщо таким темпом угруповання нарощуватиметься і далі, то до 2018 року, прогнозує Полторак, Кремль може вдвічі збільшити присутність своїх військ у Криму й сформувати там потужне об’єднання у розмірі 43 тисяч осіб.
Існує висока ймовірність розміщення на території півострова носіїв стратегічної ядерної зброїСтепан Полторак
На його думку, Росія скупчує сили для того, щоб міцно утримувати територію півострова. Також, каже він, це може використовуватись як аргумент для наполягання на власних інтересах в українському питанні.
«Незважаючи на міжнародне зобов’язання, існує висока ймовірність розміщення на території півострова носіїв стратегічної ядерної зброї», – каже Полторак.
У штабі АТО інформують, що обстановка залишається складною в низці інших напрямків. Так, бойовики підвели бронетехніку, зокрема, БМП і танки, на Донецькому напрямку– бойові дії в понеділок, 8 червня, відновились і під Мар’їнкою.
«Диверсійно-розвідувальна група намагалась наблизитись до наших позицій, зав’язався бій», – повідомляв речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко. Наразі бій закінчився, «агресор» відступив – про це на своїй сторінці у Facebook повідомив командир батальйону «Київ-1» Євген Дейдей.
На Луганському напрямку «гарячими точками» наразі є Щастя та село Старий Айдар. Також зафіксували обстріли зі стрілецької зброї та мінометів вздовж Бахмутської траси та поблизу села Золоте. На Маріупольському напрямку бойові дії велися лише у Широкині.
Також речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко проінформував, що в акваторії Азовського моря вибухнув катер українських прикордонників.
За місяць вдалось визволити лише 5 полонених із понад 300 – Ірина Геращенко
Уповноважений президента з мирного врегулювання на Донбасі Ірина Геращенко, спілкуючись із представниками НАТО, наголосила: важливо не розмивати формат Мінських переговорів і наполягати на їхньому дотриманні. Утім, наразі виходить, каже вона, що один із найважливіших пунктів – припинення вогню – на практиці не виконується російською стороною.
І також повільно просувається й визволення заручників. Зокрема, за останніми даними СБУ, у полоні бойовиків залишаються більш ніж 300 українців, а понад 1200 людей зникли безвісти. Більшість із цих людей утримуються на непідконтрольних Україні територіях Донбасу, а 11 людей – у Росії. Водночас Геращенко додала, що кількість заручників «саме на території держави-агресора може виявитись і більшою» – до 30 заручників. Наразі, як заявила Геращенко, українська розвідка перевіряє інформацію.
За останній місяць Україні вдалось звільнити лише 5 людей із понад 300.
«Тобто очевидно абсолютно: іде блокада будь-яких ініціатив, які спрямовані на пошук шляхів деескалації і допомоги в гуманітарній ситуації», – зазначає Геращенко.
НАТО хоче допомагати Україні опиратись пропаганді
На тлі напруженої ситуації на Донбасі українське суспільство все прихильніше ставиться до ідеї членства в Північноатлантичному альянсі та євроінтеграції. Про це заявила співголова міжпарламентської Ради «Україна-НАТО» від Парламентської асамблеї НАТО Рейнел Андрейчук.
Ми можемо приєднатися до України у пропагандистській війні, яку веде РосіяРейнел Андрейчук
За її словами, євроатлантична спільнота повинна і надалі підтримувати Україну. «Для того, щоб Україна могла провести економічні, соціальні і військові реформи. Ми вважаємо це найкращим способом зупинити військову агресію. Також ми вважаємо, що ми можемо приєднатися до України у пропагандистській війні, яку веде Росія», – сказала вона.
Перший заступник спікера парламенту Андрій Парубій, у відповідь на це наголосив: Україна зробить все для членства в НАТО, адже це є її метою. Також він додав, що право України стати членом альянсу було визнане в 2008 році на саміті в Бухаресті.
Засідання ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони збереться через кілька тижнів. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
