ЛГБТ дискриміновані не більше від інших – соціолог

Богдан Заяць

Багато звичайних українців вважають себе дискримінованими. Такими є результати інтерв’ю у фокус-групах, які провели громадські організації «Майдан Моніторинг» та Дослідницьке бюро Sociologist.Незахищеними почуваються навіть ті люди, які не належать до жодної з меншин, а боротьба цих меншин за свої права сприймається, як зазіхання на те, чим пересічний українець не володіє.

За словами соціолога Віталія Юрасова, більшість опитаних українців не розуміють значення слова «дискримінація» і асоціюють його зі словом «утиск». Утиск здійснюється переважно державою у всіх сферах життя українців, а його об’єктом громадяни бачать самих себе. Будь-яку проблему, про яку розповідають «у телевізорі», вони розглядають, як власну, каже Юрасов. «Також вони хочуть говорити про загальне безправ’я, про те, що всі ми позбавлені прав: жінки, гомосексуалісти, пенсіонери, інваліди, переселенці – всі дискриміновані не більше і не менше від інших», – зазначив дослідник.

«Фактично з усіма категоріями дискримінації у нас є проблеми», – наголошує Віталій Юрасов. – «У нашій країні спостерігається дефіцит прав і свобод. Це дуже погано. Люди це відчувають, і доти, доки громадські організації і держава будуть займатися лише окремими спільнотами, або робити вигляд, що працювати з ними важливіше – general population (пересічні люди – ред.) буде ображатися».

Як стверджують соціологи, жертвами статевої дискримінації є як жінки (при пошуку роботи), так і чоловіки (у сімейному праві). Наявний також віковий конфлікт.

Серйозною проблемою, на думку Віталія Юрасова, є ставлення до представників ЛГБТ-спільноти – воно є дуже негативним, аж до небажання бачити гомосексуаліста, наприклад, стоматологом.

Водночас, оптимістичною є ситуація з дотриманням расових, національних та релігійних прав. Наталія Зубар, голова організації «Майдан Моніторинг», припускає, що це є наслідком радянської епохи, а точніше, дружби народів, що пропагувалася в той час. Проблемою тут є тільки конфлікт між патріархатами в релігії і мимовільне використання образливих слів на адресу інших національностей.

«Класичний сюжет, який ми чули у багатьох наших фокус-групах: «ми всі толерантні, ми нікого не дискримінуємо, у тому числі, представників інших національностей» – і одразу йдуть ці негарні жаргонні слова», – наголосила Наталія Зубар.

Загалом соціологи оцінюють ситуацію позитивно. За їхніми словами, чудовим об’єднавчим фактором стала ідея єдиної України, яка змогла примирити багатьох ідеологічних супротивників попри те, що способи її втілення (як то «прапорець» у кутку телеекрана) спершу в багатьох викликали скептицизм. Згодом, як сподіваються дослідники, «єдина Україна» перетвориться на «єдину правову Україну». Для цього організації «Майдан Моніторинг» та Дослідницьке бюро Sociologist планують проводити відкриті дискусії, у тому числі разом з Комісією з протидії дискримінації.