Випускник механіко-математичного факультету Київського університету Плющ був сполучною ланкою між московськими і українськими дисидентами. Майже 40 років тому Леонід Плющ змушений був виїхати з України, але до останніх днів цікавився подіями, які відбуваються на його Батьківщині.
У 1968 році Леонід Плющ надіслав до газети «Комсомольська правда» листа з різким протестом проти недостовірного висвітлення процесу над дисидентами Олександром Гінзбургом і Юрієм Галансковим, після чого був звільнений з Інституту кібернетики імені Глушкова з «вовчим квитком». Через рік він став членом Ініціативної групи зі захисту прав людини в СРСР. Вдова Олександра Гінзбурга Аріна Гінзбург згадує, що долі Плюща і її чоловіка дивним чином перетиналися протягом багатьох років – і в СРСР, і потім у Франції. За словами Аріни Гінзбург, Плющ був неперевершеним полемістом.
«Які якості дивним чином у ньому поєднувалися! З одного боку, він був пристрасною людиною і захищав свою позицію гаряче і пристрасно. Ось це вміння залишатися вірним своїй позиції, але, в той же час, бути професійним, справедливим, благородним у суперечці, вміти визнати, де ти правий, а де ні, вміти аргументовано все це викладати... Зараз це вже здається епохою 19-го століття», – сказала Аріна Гінзбург в інтерв’ю Радіо Свобода.
Радянський дисидент, розпорядник фонду допомоги політв'язням та їхнім родинам Сергій Ходорович спілкувався з Леонідом Плющем і в СРСР, і коли обидва опинилися у вимушеній еміграції у Франції. Ходорович каже, що, будучи людиною емоційною, Плющ не міг байдуже спостерігати здалека, з Франції, за тим, що відбувається в Україні. І поїхав туди разом з дружиною, незважаючи на тяжку хворобу.
«Коли стався розпад Радянського Союзу і Україна стала незалежною державою, він – наполовину росіянин і наполовину українець – відчув себе українцем, і весь час стежив за тим, що відбувається в Україні, і тепер, коли почалася війна, то вони з Танею разом вирішили поїхати туди (в Україну – ред.) Я знав, звичайно, що, коли він вирішив, то його, людину дуже тверду, нічим не можна було зупинити. Але це був такий емоційний порив!», – згадує Сергій Ходорович.
У 1980-х роках Леонід Плющ був автором Радіо Свобода. Усі, хто знав дисидента, кажуть, що він був світлою людиною, і таку ж світлу залишив про себе пам'ять.
