Київ – Насправді існує «дві України», але це не «Схід» і «Захід», а старше і молодше покоління. Такого висновку дійшли автори дослідження «Цінності українців pro et contra реформ в Україні». Водночас, вони відзначили загальний поступ від цінностей «виживання» до «самовираження», що характерно для демократичних країн.
Для українців наразі найважливішою цінністю є безпека, і цей показник виявився одним із найвищих у європейських країнах, де проводили дослідження суспільних цінностей. Про це говорить Дмитро Сич, аналітик центру соціальних і маркетингових досліджень «Социс», який долучився до проведення аналогічного дослідження в Україні.
Опитування відбувалося у два етапи за різними мотодиками: перший етап, що проходив у лютому цього року, охопив двадцять п'ять тисяч респондентів , по тисячі – в кожній області; другий – у квітні – близько трьох тисяч загалом.
Найменш важливим для українців, відповідно до результатів дослідження, є пункт «ризик-новизна», який є одним із індикаторів готовності суспільства до змін, говорить Сич. Водночас, каже він, якщо групувати результати відповідно до матеріального становища респондентів, то видно певну відмінність: опитані, які стверджували, що у них є гроші на все необхідне, виявились більш готовими до змін, аніж ті, яким, за їхніми словами, вистачає тільки на їжу. Також є відмінності між віковими групами.
Респонденти молодшого віку більш відкриті до змінДмитро Сич
«Респонденти молодшого віку більш відкриті до змін і для них є більш важливим самоствердження, у той час як для респондентів старшого віку більш важливе, аніж для молодшого, збереження», – зауважує Дмитро Сич.
«Країна тих, кому за тридцять п'ять»
Якщо порівнювати Україну 2013-го і 2015-го років, то видно, що показники відкритості до змін поступово наближаються до показників країн ЄС, говорить один із ініціаторів дослідження депутат Ігор Гринів.
«Країна тих, кому за тридцять п'ять» насправді виглядає приблизно такою, як Україна два роки тому. Тоді як «країна молодих» зрушила вперед так далеко, що дає великий оптимізмІгор Гринів
«Якби ми розділили Україну на країну тих, кому до тридцяти п'яти років, і тих, кому за тридцять п'ять, то «країна тих, кому за тридцять п'ять» насправді виглядає приблизно такою, як Україна два роки тому. Тоді як «країна молодих» зрушила вперед так далеко, що дає великий оптимізм. Більше того, ця «країна» – на рівні європейських розвинутих країн», – вважає він.
Проте відриву «групи реформаторів» від решти суспільства наразі немає, тому Україна може йти еволюційним шляхом, але без «стрибків», зауважує ще один ініціатор і експерт дослідження історик Ярослав Грицак.
Досить численна група підтримки реформ – це молодь, середній клас, люди з вищою освітою, які мешкають у великих містах. Проблемою є те, що це поле поки що ніким не загосподарьованеЯрослав Грицак
«Досить численна група підтримки реформ – це молодь, середній клас, люди з вищою освітою, які мешкають у великих містах, – говорить він. – Проблемою є те, що це поле поки що ніким не загосподарьоване. Воно не має ані свого політичного проекту, ані власного голосу. Чи це станеться? Це відкрите питання, але хочу загострити вашу увагу, що це вже відбувається у світі. Останні приклади – це поява нових партій в Іспанії, або, зокрема, це наслідки останніх виборів у Польщі, де ця група дуже виразно себе показала».
Влада «інакше бачить» реформи – Коліушко
Згадане дослідження показало, що українці загалом готові до реформ, але «найбільшим гальмом для змін» залишається влада, зазначив у коментарі Радіо Свобода голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Як приклад він наводить децентралізацію.
В Україні ж джерелом реформ є саме суспільство, тому децентралізація тут потрібнаІгор Коліушко
«У Грузії децентралізації не було і її не могло бути, бо джерелом реформ була центральна влада. В Україні ж джерелом реформ є саме суспільство, тому децентралізація тут потрібна, це прискорить реформування. Але рік ми не можемо дочекатися закону щодо внесення змін щодо децентралізації», – наголошує Коліушко.
Водночас, на думку Коліушка, не йдеться про те, що влада виступає проти суспільства, просто влада «інакше бачить» реформи, а значна кількість внутрішніх і зовнішніх факторів, зокрема бойові дії на Донбасі, не дозволяють робити прогноз, у що виллється це протистояння бачень.
