(Рубрика «Точка зору»)
Сенсація призначення Міхеїла Саакашвілі на посаду голови Одеської ОДА викличе в Україні різноманітні бачення і погляди. Звісно, що не всі готові однозначно підтримати таке рішення президента України Петра Порошенка. Проте біографія і попередня політична діяльність Саакашвілі вказують на те, що для цього політика Україна і її майбутнє є не менш важливими, аніж його рідна Грузія.
Можна у чомусь не погоджуватись з Порошенком, чи навіть ставити під сумнів якісь його конкретні дії, але у цьому випадку очевидно, що більшість українців позитивно поставляться до подібного призначення. Міхеїл Саакашвілі порядна і чесна людина, і він спроможний навести порядок в Одесі.
Та найважливіше – Саакашвілі є керівником, котрий має у своєму портфоліо цілком конкретні досягнення у здійсненні саме тих реформ, котрих нині так потребує Україна.
І хоча критики його реформ у Грузії вказують (часто не безпідставно) на недоліки його реформаторської діяльності, ніхто не може спростувати того факту, що реформи у Грузії було проведено, і проведено успішно в стратегічному сенсі.
А тактичні ходи можна вдосконалити, колишні помилки можна врахувати і виправити – було б бажання, політична воля і підтримка чинного президента України.
Водночас, не варто розраховувати на те, що новий керівник Одещини зможе швидко переломити ситуацію в цьому непростому регіоні України.
Адже на Путіна і його кагебешної команди ім’я колишнього президента Грузії діє, як червона ганчірка на бика.
Тому з перших же днів початку роботи нового голови Одеської ОДА варто розуміти, що спротив його роботі буде куди більший, ніж тому фахівцю, який би не мав такого відомого у світі імені і авторитету, як у Саакашвілі.
Можна прогнозувати, що після цього призначення Росія активізує свою підривну діяльність в Одеській області. До цього потрібно бути готовим і вже зараз проаналізувати, якими методами можна нейтралізувати цей сплеск активності російських явних і прихованих агентів.
Одеський полігон реформ?
Проте з призначенням Саакашвілі в Україні (можливо вперше за весь час її існування) з’являється полігон для реальних реформ, який може стати еталоном в подальшому для всієї держави.
Не можна не бачити того, що Міхеїл Саакашвілі пішов на великий ризик. Прийнявши цю пропозицію, по суті, він поставив на кін свою репутацію політика такого високого рангу.
Адже якщо в нього не вийде (а Москва буде робити усе для того, щоб так сталося), то в подальшому йому буде важко пояснити своїм співвітчизникам, чому він знову претендує на пост президента Грузії.
Таким чином, від діяльності Саакашвілі на посту керівника Одеської області залежатиме не лише його майбутня політична кар’єра, а й (великою мірою) історична доля самої Грузії, яка нині керується промосковськими політиками. Він в Україні боротиметься за нову Грузію.
І якщо припущення, що Президент Порошенко, призначаючи Міхеїла Саакашвілі на цей пост, вирішив зробити Одесу полігоном для запровадження реальних реформ (які потім будуть перенесені на всю територію України), є правильним, то не можна виключати того, що негласно новий керівник ОДА отримав куди більші повноваження, аніж його колеги в інших українських областях.
Це потрібно для того, щоб вичистити Авгієві конюшні посткомуністичної номенклатурної бюрократії, яка після набуття Україною незалежності, не тільки не втратила своїх позицій, а й на деяких стратегічних для своїх кишень напрямках критично укріпила їх.
Можливо, що аналізуючи досвід перших днів роботи Саакашвілі Петро Порошенко прийде до висновку, що для того, щоб у нового керівника вийшло (як і у всієї України), необхідно перестати відкладати проведення судової реформи.
Адже голові ОДА буде важко провести реформування підпорядкованої йому області, якщо він буде «оточений» старими прокурорськими, суддівськими та міліцейськими кадрами.
Саакашвілі є людиною, яка не боїться ризикувати
Та необхідно визнати, що Міхеїл Саакашвілі є людиною, яка не боїться ризикувати. Він не міг не розуміти, приймаючи цю пропозицію, на що йде, тому націлений виключно на перемогу.
Аналізуючи таке кадрове рішення президента, можна зробити й інше припущення. Порошенко не став довго тримати Саакашвілі на посаді керівника Дорадчої міжнародної ради реформ в Україні з тієї причини, що має на нього далекосяжні політичні плани.
Тому в разі, успішного тесту-перевірки на ефективність діяльності на відповідальній губернаторській посаді у надскладних політичних і економічних умовах, в яких сьогодні перебуває Україна, це може стати трампліном до призначення Саакашвілі на посаду прем’єр-міністра України.
Важко прогнозувати з чого розпочне новий керівник Одещини: з корупції навколо транспортних потоків, котрі проходять через одеський порт, розбещеності та морального розкладу чиновників, чи намагатиметься демонтувати діючу там систему кругової поруки і кумівства.
А пригадавши, що Саакашвілі неочікувано з’явився в Одесі на марші вишиванок, можна зробити припущення, що навряд чи це призначення було зроблено президентом спонтанно.
Претендент приглядався до міста в якому йому доведеться працювати і, схоже, вже після цього ухвалив остаточне рішення.
Із перших же кроків дуже важливо бути готовим до тиску на керівника області і того, що проросійські диверсанти і «п’ята колона» постараються розхитати ситуацію.
Хоча, з іншого боку, якщо Саакашвілі відразу приструнчить цю «п’яту колону», то інші недоброзичливці України не наважаться на публічні активні виступи.
Тим не менш, відразу ж виникають питання, котрі не можуть не непокоїти. Адже навряд чи сьогодні колишній президент має в Україні таку команду, яка була в нього свого часу в Грузії.
Кого він планує залучати до співпраці з політичних аналітиків? Адже, як показує увесь попередній досвід минулої політичної роботи в Україні, «реєстрові експерти», котрі ніколи «не вилізають» з екранів телевізорів, нічого путнього порадити не здатні.
Але чи прикинув Саакашвілі, як він почне будувати свої відносини з одеським «політикумом»? Адже в Україні є два міста, куди «чужим» вписатися дуже важко. Це Одеса і Львів. Хоча можна припустити, що у Львові «місцеві» сприйняли б його куди радісніше, ніж в Одесі.
Варто віднестися до цього призначення з обережним оптимізмом
Відтак, як би там не було, Міхеїл Саакашвілі взявся за пілотний проект в Одеській області. Проте тепер усе те, що там відбуватиметься, стане подіями явно не обласного масштабу.
За ним спостерігатимуть у світі ті, котрі ухвалюють рішення, і не тільки політичні. А він мусить тепер показати, якою є альтернатива імітуванню «реформ без реформ» на прикладі однієї окремо взятої області.
При цьому, знову ж таки, важливо, які повноваження і гарантії він отримав від президента. Бо не дивлячись на те, що Одеса – це визнана перлина Чорного моря, темперамент і ментальність тамтешніх людей такий, що працювати з ними зможе не кожен.
Не можна виключати й того, що на прикладі нового керівника Одещини, центральна київська влада збирається протестувати введення децентралізації і різкого збільшення повноважень керівника обласного центру.
Хоча, щоб там щось докорінно змінити, потрібно отримати надзвичайні повноваження. Адже «ківаловщина» звідти нікуди не поділася, а якщо серйозно зачепити інтереси одних, різко наступити на ногу іншим, то чи не підуть тоді з Києва сигнали: «не чіпайте наших хлопців».
Але якщо розглядати ситуацію з оптимістичної точки зору, то не варто забувати про те, які видимі плюси дає посада голови ОДА тому, хто має такий міжнародний авторитет і зв’язки у світі, як Міхеїл Саакашвілі.
Саакашвілі-керівнику області буде неважко виконати покладене на нього завдання щодо залучення до Одеської області іноземних інвестицій.
Якщо він звернеться до американських, британських чи німецьких фінансистів і бізнесменів з проханням допомогти йому в цьому питанні під його гарантії, то можна вважати, що цю проблему буде оперативно вирішено.
Весь свій потенціал і реформаторський досвід Саакашвілі зможе показати на прикладі Одещини. Та чи не завузько буде йому в тісних рамках керівника області? Адже він – політик, а на нинішній посаді політичних рішень він ухвалювати не зможе.
Та попри усе те підводне каміння, котре чекає на Саакашвілі в Одесі, варто віднестися до цього призначення з обережним оптимізмом.
Адже Одещина має гігантський рекреаційний потенціал. І в той час, коли Крим (поки що) знаходиться під окупацією, українці і гості України могли б відпочивати на березі Чорного моря в Одеській області.
Не варто поспішати з висновками, але чи не є це призначення і певним тиском на Яценюка? Щоб працював швидше, обертався жвавіше, бо інакше його замінить більш успішний Саакашвілі.
У Міхеїла Саакашвілі знову з’явився реальний шанс показати свої політичні, менеджерські та морально-вольові якості. Та чи усвідомлює він, що під час війни Росії з Україною немає й четвертої частини часу, який був у нього в Грузії?
Віктор Каспрук – незалежний політолог
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
