Андрій Щекун: житло і статус нерезидента – найгостріші проблеми кримчан на материку

Київ – Наприкінці тижня в Києві відбудеться другий всеукраїнський з'їзд переселенців із Криму. Один із його організаторів, громадський активіст Андрій Щекун, розповів, із якою метою кримчани з усієї країни зберуться на конференцію і які проблеми турбують їх найбільше.

– Андрію, чому і з якою метою Ви вирішили проводити всеукраїнський з'їзд кримських переселенців?

– Торік 23 травня ініціативна група кримчан провела перший всеукраїнський з'їзд вимушених переселенців із Криму. Цим з'їздом була закріплена координаційна рада громадських організацій вимушених переселенців із Криму – орган, який працює між з'їздами і здійснює виконавчу функцію.

Минув рік. Потрібно, по-перше, підбити підсумки діяльності нашої координаційної ради. По-друге, обговорити взаємодію з іншими громадськими інституціями, які працюють із питань деокупації Криму. По-третє, важливо, щоб співпраця з Меджлісом кримськотатарського народу вийшла на високий рівень. І це все ми маємо обговорити на цьому з'їзді.

У будь-якому випадку такі з'їзди, конференції, круглі столи покликані формувати інформаційне поле щодо питань Криму і кримчан. Ми зобов'язані постійно перебувати в цьому полі і впливати на органи державної влади, які дуже часто забувають про проблеми півострова. На їхню думку, достатньо було ухвалити закон про окуповані території, а далі нічого робити не треба. Яскравим прикладом є створення Державної служби з питань Криму протягом десяти місяців. Це повний абсурд!

На з'їзді ми хочемо почути різні думки, обговорити механізми впливу більш радикального характеру, щоб досягти виконання тієї чи іншої мети. Зрештою, це – формування громадянського суспільства, як у всіх цивілізованих країнах.

– Наскільки Ваш з'їзд буде репрезентативним? Чи справді він буде відображати думку всіх переселенців із Криму?

– Ми на це не претендуємо. Якщо хтось вміє робити щось краще, ми готові йти назустріч і консолідувати наші дії – і вперед! Я можу констатувати, що з'їзд розширює своє бачення і вливається велика кількість нових структур, які хочуть взаємодіяти.

Ми не претендуємо на створення загального важеля або загальний вплив на кримчан. Ми претендуємо на те, щоб створити орган самоорганізації кримчан. І в принципі, ми успішно це робимо. До нас збираються приїхати люди з усіх регіонів України.

– Чи очікуєте Ви представників влади?

– Ми надіслали запрошення в Адміністрацію президента, Кабінет міністрів, Верховну Раду України, а також голові Держслужби з питань Криму Аслану Омеру Киримли. Також направили запрошення в інші відомства, які, так чи інакше, пов'язані з питаннями Криму. Хто прийде, а хто ні – це вже інше питання.

– На минулому з'їзді Ви сформулювали низку побажань і пропозицій до влади. Що з цього було виконано за рік, а що ні?

– З цього ми і почнемо з'їзд. Ми піднімемо всі рішення, які ухвалили рік тому, меморандум, який ми підписували, обговоримо, наскільки ефективно ми працювали впродовж року.

Я би відзначив багато плюсів у роботі нашого союзу, але є багато і мінусів. Основний – це те, що ми не домоглися скасування закону про вільну економічну зону «Крим» і відповідної постанови Нацбанку (ці нормативні акти прирівнюють громадян України з кримською реєстрацією до нерезидентів, – ред.). Але сьогодні ми боремося з цим явищем. Наразі ця боротьба відбувається в судах. Ми програли апеляційний суд і перший суд. Я особисто подав скаргу вже до касаційного суду. Я сподіваюся, що цього року наша боротьба продовжиться вже в європейських судах.

У грудні 2014 року було сформоване міжфракційне об'єднання «Крим» із народних депутатів України. Окремі нардепи, зокрема Логвинський, нам обіцяли, що внесуть до парламенту або зміни в цей закон, або новий проект про економічну діяльність на окупованій території. Створена група, яка займається цим, громадськість уже внесла свої пропозиції. Терміни, в які гарантували подачу законопроекту, вже вичерпані. Це – найбільший мінус.

Ще одним мінусом є те, що у нас сьогодні немає цільової програми уряду щодо вимушених переселенців. Але у нас є окремий закон про внутрішньо переміщених осіб, за який ми боролися 7 місяців. У нас, нехай пізно, але з'явилась Державна служба у справах Криму та її керівник. Подивимось далі, як вона буде функціонувати.

Є ще багато плюсів і мінусів, які ми проаналізуємо на з'їзді. Багато чого робиться для тих людей, які залишаються на окупованій території. Але ми не можемо цього афішувати.

– Ваш з'їзд буде висловлювати позицію кримських переселенців. А якою є зараз ця група? Скільки їх? Які проблеми турбують людей, які вимушено переїхали на материк?

– За офіційною статистикою органів української влади, кількість кримчан, які були змушені оселитися на території материкової України, становить 20 тисяч осіб. За нашими оцінками, це – близько 40 тисяч. Чому? Тому що багато кримчан, які продали в Криму свої квартири і будинки, навіть не реєструвалися як вимушені переселенці і не потрапили до бази даних. Вони відразу ставали киянами, львів'янами, буковинцями тощо. Вони розв'язували свої побутові проблеми без допомоги держави.

Багато кримчан не бачать механізмів ефективного менеджменту в державі. Вони взагалі не зверталися за довідкою і не вважають це за необхідне. Вони шукають шляхи, як перереєструватись та інтегруватись у місцеві спільноти.

Є незначна частина кримчан, які принципово не змінюють кримську реєстрацію, і ведуть боротьбу за звільнення Криму з окупації. З'їзд буде представлений саме такими людьми, представниками різних організацій.

Найболючіша проблема, на мій погляд, – це питання житла. Знову ж держава нічого не зробила, щоб розв'язати це питання. Держава сьогодні більше просить гуманітарної допомоги замість того, щоб комплексно подолати проблему.

– Кількість вимушених переселенців зростає чи міграція з Криму вже дійшла кінця?

– Зростає, але дуже повільно. На першому етапі з Криму люди виїжджали з політичних мотивів: це громадські активісти, журналісти, політики, яким перебувати там було небезпечно. Друга хвиля – це люди, які не змогли миритися з тим моральним і психологічним тиском в умовах, коли вони проти своєї волі опинилися в чужій державі.

Сьогодні потроху почалась міграція бізнесу. Відбуваються спроби там продати свої підприємства, а на материк вивезти гроші та інвестувати в український бізнес. Люди купують житло і залишаються тут. Такий процес іде. Не можу сказати, що це відбувається масово, але він іде.

Звісно, що ці бізнесмени не підуть за довідкою переселенця, щоб отримувати 400-800 гривень від держави. Тобто реєструватися вони не будуть. І їх буде складно відстежити державі. Такі люди звикли вирішувати свої проблеми самостійно. У мене є з десяток знайомих підприємців, які тихенько продали нерухомість у Криму, продали земельні ділянки, майно, вивозять ці гроші та інвестують їх в економіку України на материку.

Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»