Нещодавно голова угруповання «ДНР» Олександр Захарченко заявив, що визнає дві конфесії христянсьва та ще дві релігії. Це православна, римо-католицька, мусульманська та буддистська церкви. Прихожан же інших церков лідер збройного угрупування назвав сектантами. Чи зачепили врешті переслідування мусульман? Про це в ефірі програми «Донбас. Реалії» на Радіо Свобода говорили із муфтієм мусульман України, донеччанином Саїдом Ісмагіловим.
– За яких обставин Ви залишили Донецьку область?
– Я виїхав з Донецька ще у вересні минулого року, коли збройний конфлікт не увійшов у загострену стадію, тоді люди ще сподівалися, що ось-ось регіон звільнять і усі повернуться до мирного життя. Тоді були інші настрої. З тих пір я не був на окупованій території. Я тільки уявляю з розповідей вірян тієї сторони, як вони живуть та що вони переживають. У тих хто чекає, що їх звільнять – величезне розчарування, у багатьох депресія. Довгі місяці – у напруженому стані, коли життя стає все складнішим та складнішим, безумовно позначаються на психологічному здоров’ї.
– Чи переслідують Ваших парафіян на Донбасі?
– Мусульман Луганщини та Донеччини в основному не чіпають. Я не знаю, з чим це пов’язано. Можливо, тому що іслам в Росії визнаний офіційною державною релігією або їх не розглядають як «агентів Держдепу», або тому що у складі бойовиків є чимало мусульман з Кавказу та інших регіонів Росії. Відтак ставлення до мусульман на окупованій території нині виважене. Це не порівняти із ставленням до протестантів, православних Київського патріархату. Щодо мусульман немає вибіркового переслідування за релігійною ознакою.
– Що сталося з Вашим майном на окупованій території?
– Справа в тому, що релігійне майно найчастіше оформлене на баланс місцевих релігійних громад. Вони залишилися на окупованій території. Періодично вони отримують інструкції, що робити. Представники так званої «ДНР» кажуть, що от-от розроблять кодекс, треба буде перереєструватися за правилами, прийнятими на окупованій території. Утім, коли віряни запитують: на базі якої нормативно-правової бази, за якими законами це буде здійснено, то конкретної відповіді вони не отримують. Нині ж майно мусульманських громад залишається у руках мусульманських громад.
– Чому Ви зараз у Києві, а не у Донецьку?
– Як лідер мусульман я відверто заявляв свою позицію: Україна – цілісна держава, яка не повинна розриватися на шматки, догоджаючи сепаратистам. Я виступав проти будь-яких самопроголошених територій, проти захоплення влади, брав активну участь у Євромайдані. Це наклало певний відбиток на ставлення до мене. Тому коли до мене поступили тривожні сигнали, що мене хочуть, у тому ж числі, затримати за мою позицію, то довелося із сім’єю виїхати.
– Які настанови Ви даєте вірянам, які досі залишаються на окупованій території?
– Люди тягнуться до віри у такі часи як зараз. Вони усвідомлюють, що якісь земні сили і земна влада не зможуть вирішити проблеми, у яких опинилися люди. Люди шукають розради в Бога та релігії. До мечеті приходять ті, кого ми раніше там взагалі не бачили, люди які позиціонували себе зовсім не релігійними, світськими. Криза, з якою людина стикнулася у результаті усіх цих трагічних обставин, спонукає приходити до мечеті, християн приходити до своїх церков. У першу чергу, вони приходять за духовним наповненням. Я не політик, але я можу їх втішити, навести їм приклади з життя стійких вірян. Тому мої настанови носять духовний характер, щоб люди не зневірилися, щоб вони розраховували на Божу допомогу, щоб вони були порядними віруючими, не були зрадниками. Духовне слово нині найважливіше.
