День вишиванки відсвяткували українці і в латвійській Ризі. Національний одяг, традиційні прикраси, гімн та прапори: на годину площа поблизу Латвійської національної опери стала зовсім українською. Учасники акції розповідають, що зберігати національний дух у Латвії легко через любов до батьківщини і, водночас, непросто через російську пропаганду та брак коштів для діяльності діаспори.
Бажаючих прийти на День вишиванки в Ризі скликали через соцмережі, прийшли кілька десятків людей. Серед них як ті, хто живе в Латвії багато десятиліть, так і українські студенти, що навчаються тут кілька місяців. Українська діаспора, що мешкає тут – четверта за розміром у світі, це близько 54 тисяч людей. Утім, за словами самих активістів, налагодити потужний канал комунікації як одне з одним, так і з іншими країнами, поки не вдається. Навіть журналістів на акції майже не було, усупереч тому, що паралельно у місті відбувається саміт «Східного партнерства» і багато українських медіа з’їхались до Риги.
Частково це пояснюють браком коштів. За словами учасників акції, російські багатії виділили гроші та збудували Дім Москви – культурний та діловий центр. Як інформує офіційний сайт, метою є «зміцнення міжнародного авторитету Російської Федерації та уряду Москви на території Латвії, сприяння розвитку міжнародних зв’язків». Дійсно, росіяни – найкрупніша нацменшина в Латвії, це орієнтовно 520 тисяч людей. Тобто, кожен четвертий мешканець країни. Утім за такою кількістю росіян та фінансовою підтримкою, яку вони отримують, українцям все складніше «пробитись» в інформаційний простір.
Зокрема, кажуть учасники, що прийшли на акцію вишиванок, українських каналів майже немає у стандартних пакетах кабельного телебачення. Утім часто українські медіа, які мали би популяризувати державу, навпаки «топлять» її імідж. Зі слів людей, вечірні ток-шок політиків, які транслюються в прайм-тайм, зовсім не демонструють успіхи України. Натомість, раз за разом чиновники «переводять» стрілки та звинувачують одне одного у хибах, корупції та неробстві. Як наслідок, це лише додає негативу до необ’єктивної інформації про Україну, якою не нехтують центральні російські канали. А їх у кабельних пакетах латвійського телебачення вистачає. Як наслідок, кажуть місцеві представники діаспори, навіть деякі етнічні українці піддаються російській пропаганді.
Ризька українська середня школа – єдина на території країн Балтії
Утім українська культур та традиції тут зберігають завдяки конкретним людям та ініціативам. Зокрема, за словами Марії Семенової, режисера Українського народного театру в Ризі, напередодні акції люди в соцмережах писали їй: залюбки прийшли би, от тільки вишиванки не мають. Пані Марія принесла 20 власних сорочок і роздала бажаючим. Каже, не варто ділити вишиванки на автентичні чи «несправжні» – головне, що саме людина вкладає в цей одяг.
Можна в Ризі і навчити свою дитину української мови. Зокрема, тут працює єдина на території країн Балтії Ризька українська середня школа. За словами директорки Лідії Кравченко, вчаться тут всього 258 учнів. У День вишиванки небагато дітей прийшли у національному вбранні, а от наступного року, каже, такий флеш-моб точно буде популярніший – діти подивились одне на одного та «загорілись» ідеєю. Додає, що учні дуже чекали в гості президента Петра Порошенка. Він саме був із візитом у Ризі в рамках саміту «Східного партнерства», проте не завітав у гості через щільний графік, каже директорка.
За словами Лідії Кравченко, політичні моменти, які стосуються України, пояснює дітям обережно. Радить старшокласникам не лише читати, але і зважати, хто саме написав.
«А загалом, ми їх вчимо бути порядними людьми. І там, де злодій ми називаємо злодієм, де грабіжник – називаємо грабіжником, де напав – ми кажемо, нападник. Тобто, ми відверто кажемо, але ми не робимо висновків (за дітей – ред.)», – каже директорка.
«Ми українці, ми єднаємось» – учасник акції
На акцію прийшли українські студенти, які приїхали до Риги повчитись. Наприклад, Андрій Лукша – один зі студентів, що приїхав за спеціальною програмою зініційованою урядами України та Латвії для поглиблення знань із євроінтеграції. На думку Андрія, вишиванка – одяг універсальний, що пасує і до класичного костюму і до неформального стилю.
Каже, коли чотири місяці тому приїхав до Риги, відразу познайомився з українською діаспорою і підтримував тематичні акції, наприклад, до Днів України в Латвії.
«А саме сюди прийшов, щоби не зважаючи ні на що, на ту жахливу ситуацію, що зараз відбувається у нас в Україні, показати підтримку. Що ми українці, ми єднаємося. У нас є одяг, який виражає дух, якому вже багато років. Тому ми збираємося тут, не боячись нічого», – каже він.
Хлопець розповідає, що латиші, загалом, дуже привітні люди. Андрію вдалось за кілька місяців перебування тут поспілкуватись із багатьма місцевими, які жваво цікавились тим, що відбувається в Україні. Водночас, додає, ігнорувати велику громаду росіян у Латвії неможливо. Наприклад, каже, День Перемоги цьогоріч святкувався з дивним навіть для латишів розмахом.
«Тут теж усе на свій лад було спотворено, із використанням певної символіки – «георгіївської стрічки». Навіть самі латиші сказали, що це було щось надзвичайне цього року», – додає він.
День вишиванки святкується щороку у третій четвер травня.
