Рига – У столиці Латвії, яка зараз головує в ЄС, стартує дводенний саміт «Східного партнерства», на якому лідери Євросоюзу зустрінуться зі своїми партнерами із шести країн-сусідів: України, Білорусі, Грузії, Молдови, Азербайджану та Вірменії. Інтригою саміту залишається те, чи буде до підсумкової Декларації включено положення про європейську перспективу України та інших партнерів, а також чи отримає Київ чіткий сигнал щодо переходу до безвізового режиму.
Ризький саміт є вже четвертим в історії «Східного партнерства» після Праги-2009, Варшави-2011 та драматичного саміту у Вільнюсі в листопаді 2013 року, коли тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, що викликало масові протести на Майдані.
Багато експертів кажуть, що планка очікувань від саміту до саміту опускалася нижче й нижче, а нині ситуація в самому «Східному партнерстві» виглядає складною – через дуже велику розмаїтість учасників і різне ставлення до євроінтеграції.
«Маємо конфлікт в Україні, погіршується стан з правами людини в Азербайджані, Вірменія не хоче Угоди про асоціацію з ЄС і пристає на пострадянську інтеграцію. Тобто картина досить сумна», – сказав у Ризі британський аналітик Ієн Бонд з Центру європейських реформ.
А спеціальний посланець МЗС Латвії з питань «Східного партнерства» Юріс Пойканс вважає, що наступні два-три роки будуть ключовими для «Східного партнерства», адже будуть на повну силу втілюватись угоди про асоціацію з Україною, Грузією та Молдовою.
«Звичайно, ще сильний радянський спадок в цих країнах, але вони зробили цивілізаційний вибір на користь Європи. Важливо також, щоб ми не залишили осторонь Вірменію, Азербайджан та Білорусь, бо вони мають альтернативу – інтеграційну модель в особі Євразійського союзу», – додав чільний латвійський дипломат.
Європерспектива
Однією з найбільших загадок Ризького саміту є те, чи з’явиться у підсумковій декларації, яку мають ухвалювати 22 травня, положення про європейську перспективу для учасників «Східного партнерства» – зокрема України. Під цим мається на увазі чіткий сигнал, що в майбутньому ці країни – якщо того бажають, звичайно – можуть подавати заявку на членство в ЄС і розраховувати на нього.
«На жаль, в кількох європейських країнах відчувається втома від розширення. Але члени «Східного партнерства» мають самі більше робити для того, щоб бути готовими до членства. Вони ж вже мають «дорожні карти» – угоди про асоціацію», – сказала європарламентар і колишній міністр закодонних справ Латвії Сандра Калнієте, маючи на увазі угоди про асоціацію з ЄС, що їх минулого року підписали Україна, Грузія та Молдова.
А директор латвійського Інституту міжнародних відносин Андріс Спрудс сказав Радіо Свобода, що наразі все ще триває пошук компромісу між 28 членами ЄС та шістьма країнами «Східного партнерства» щодо положення про європейську перспективу в декларації саміту.
«Я сподіваюся, що якийсь елемент, якесь формулювання буде – хоча наразі ще немає рішення щодо словесного формулювання і зараз ламаються списи, як на словах це можна висловити так, щоб все ж таки і європерспективу не виключати, але водночас щоб її і явно не записати, бо карти нині так лягають», – каже Спрудс.
Безвізовий режим
Напередодні Ризького саміту президент Петро Порошенко заявив, що головним результатом саміту «Східного партнерства» для української сторони має стати чіткий сигнал від ЄС про терміни отримання безвізового режиму.
Україна спочатку сподівалася отримати безвізовий режим із ЄС у Ризі, а потім хоча б визначену дату в майбутньому, коли він міг би бути запроваджений. Минулого тижня Єврокомісія оприлюднила звіт про виконання Україною умов отримання безвізового режиму, в якому дала зрозуміти, що Україна не отримає бажаного на цьому саміті: у звіті мовиться, що Україна ще не виконала всіх необхідних умов.
Але Брюссель повідомив, що може перенести вже на кінець року, а саме на листопад, наступний звіт щодо готовності до безвізового режиму. Якщо він буде позитивний, Україна може сподіватися на запровадження для її громадян безвізового режиму з ЄС протягом 2016 року.
На сигнал щодо безвізового режиму з ЄС на Ризькому саміті очікує, окрім України, ще й Грузія. Молдова отримала безвізовий режим з ЄС (точніше, з країнами «шенгенської зони») для власників біометричних паспортів, що стосується короткотермінових поїздок без права працевлаштування, навесні минулого року.
Також на цю тему:
20.05.2015Саміт у Ризі має дати європерспективу та безвізовий режим – відкритий лист 95 євродепутатів
Цей заклик надісланий головам держав та урядів ЄС, що братимуть участь у саміті далі
20.05.2015Дональд Туск: російську пропаганду подолає правда, асоціація – це початок зближення з ЄС
Якщо зусилля для безвізового режиму в Україні й Грузії триватимуть, то в 2016-му вільне пересування «шенгеном» буде можливе – голова Європейської ради далі
19.05.2015Саміт у Ризі стане «холодним душем» для України, Молдови й Грузії – експерт
На цьому саміті ці країни точно не отримують підтвердження перспективи свого членства в ЄС, навіть у завуальованій формі – Блокманс далі
