Анастасія Москвичова, Анна Рибальська
Київ – Набуває чинності так званий закон про декомунізацію. Заборона символіки СРСР торкнеться й українських брендів. Про це говорять юристи, коментуючи закон про засудження тоталітарних режимів. Деякі із закладів у «радянському стилі», з адміністрацією яких вдалося поспікуватися Радіо Свобода, вже внесли зміни до оздоблення своїх інтер’єрів, інші кажуть, що не бояться судових позовів, оскільки нічого не пропагують, а тільки відтворюють антураж тієї доби.
Під декомунізацію, відповідно до нещодавно підписаного президентом Порошенком закону, підпадають торгові марки і юридичні особи, які використовують у назві або в логотипі символи СРСР, гасла або зображення радянських лідерів. Про це Радіо Свобода розповів Сергій Рябенко, експерт «Реанімаційного пакету реформ», радник з правових питань Центру досліджень визвольного руху. За його словами, для цих брендів встановлено перехідний період, за який радянські символи потрібно буде прибрати.
Що стосується знаків для товарів і послуг – то протягом шести місяців ці знаки мають бути приведені у відповідність із цим законом. Що ж до найменування юридичних осіб, то встановлено відповідний період в один місяцьСергій Рябенко
«Те, що стосується знаків для товарів і послуг – то протягом шести місяців ці знаки мають бути приведені у відповідність із цим законом. Що ж до найменування юридичних осіб, то встановлено відповідний період в один місяць з дня набрання чинності цього закону. Якщо юридичні особи не здійснять протягом цього періоду жодних дій щодо усунення усіх невідповідностей із законом, то питання про подальшу діяльність цих юридичних осіб буде вирішуватись у суді», – зауважує Рябенко.
Радіо Свобода поспілкувалося із адміністрацією деяких закладів, які використовують радянську символіку або робили це раніше.
«Soviet home» перетворився на «Нollywood»
Після ухвалення закону про декомунізацію у київському ресторані «Товариш маузер», що знаходиться у торговому центрі «Більшовик», всю радянську символіку вже прибрали, залишили тільки декоративні елементи на військову тематику, зауважив адміністратор закладу Євгеній.
«У нас і постамент Леніну був, і шапки-вушанки, грубо кажучи, із зірками. Як-не-як, у такому стилі був оформлений заклад. Тому все, що було згадане у законі, ми прибрали», – каже він.
У одній із столичних мережевих вареничних «Катюша» зауважили, що не бояться «декомунізації», оскільки вони хоч і стилізували інтер’єр під шістдесяті роки минулого століття, коли Україна була у складі СРСР, символіки і зображень секретарів компартії у ньому немає, тож якихось змін наразі не планується.
Львівський «Soviet home hostel» тепер називається «Hollywood», але представники закладу кажуть, що перейменували його два місяці тому і з новоухваленими законами це не пов’язано.
А у пабі «Савок» в Ужгороді кажуть: нічого змінювати не будуть, бо у них – музей-реконструкція. Про це розповів Радіо Свобода адміністратор закладу Роберт Гонда.
«Від молоді двадцятирічної до шістдесяти-сімдесяти років до нас приходять люди, які хочуть подивитися, згадати дещо з молодості. У нас святкували весілля золоте у пабі «Савок» – можете уявити, який це був вік. Хоча в останній час, в основному, молодь іде, чисто на дискотеку, не зважаючи на символіку: вони цього не розуміють і не знають».
Заклади а ля СРСР насправді відтворюють епоху, якої не існувало – соціопсихолог
Насправді використання радянської символіки в українських брендах не дуже поширене, і останні п’ять років спостерігається спад інтересу до таких ініціатив, зауважує директор бренд-консалтингової компанії «Слідопит» Вадим Пустотін.
«Я не думаю, що найближчим часом виникне якийсь глобальний тренд на зміну цим радянським, точніше а-ля радянським продуктам, тому що сьогодні їхня кількість і так невелика», – говорить він.
Водночас, за словами аналітика, серед виробників зараз набирають популярності національні мотиви. Що ж до імпортної продукції, то, скоріше за все, назви для українського ринку будуть адаптувати, зазначає він.
Заклади під «радянський стиль» насправді відтворюють епоху, якої ніколи не існувало, тому що життя в СРСР було іншим, говорить соціопсихолог Алевтина Шевченко. Тому аудиторією для таких стилізацій, на її думку, є молодь, яка ніколи не бачила тієї епохи, і люди, які не змогли реалізуватися у незалежній Україні.
«Люди вважають, що вони були тоді ефективнішими. Може, вони й не були ефективними, але тоді ще була надія, що вони будуть ефективними», – пояснює психолог.
Тим не менш, заборона комуністичної символіки може, навпаки, підігріти інтерес молоді до радянської епохи, каже Шевченко.
