Київ – Україна і Грузія очікують від Ризького саміту «Східного партнерства» позитивного сигналу щодо запровадження безвізового режиму з Європейським союзом. Таке завдання задекларували парламентарі Грузії, Молдови та України за результатами засідання народних обранців цих держав та Європарламенту у Тбілісі. Але чи не зарано Україні сподіватись на скасування віз для її громадян, адже європейські та українські експерти б’ють на сполох: реформи у країні пробуксовують, корупція не подолана, державне управління досі працює за радянськими шаблонами.
Євросоюз вимагає від України здійснення реформ, після чого можна буде вести мову про скасування віз для українців, і готовий підтримати процес реформування. Тим більше, що очільники України визнають: без реформ на Україну чекають колапс.
Тільки реформи можуть оновити державу, яка не здатна відповідати на запити громадян, а альтернативою цьому є тотальний колапсПетро Порошенко
«Мета наших амбітних реформ – досягти європейських стандартів життя і підготуватись до того, щоб 2020 року подати заявку на членство в Європейському союзі. Бо тільки реформи можуть оновити державу, яка не здатна відповідати на запити громадян, а альтернативою цьому є тотальний колапс», – заявив президент Петро Порошенко на представленні програми розвитку України під назвою «Стратегія – 2020». Програма введена у дію 12 січня цього року, відповідно до президентського указу.
За умов її реалізації, Україна у 2020 році зможе подавати заявку на вступ до Євросоюзу, зазначив Порошенко. І визнав, що для цього необхідно здійснити понад 60 реформ і спеціальних проектів, серед них пріоритетні – антикорупційна реформа, оновлення влади, судова реформа, реформа правоохоронних органів і податкових органів, децентралізація тощо.
Але досі українські політики і чиновники здійснюють реформи здебільшого на словах, усупереч об’єктивним соціально-економічним чинникам і сподіванням громадськості. І це при тому, що підписана рік тому Угода про асоціацію між Україною та ЄС надає українцям унікальний шанс позбутися старих методів і механізмів управління державою. Тож скористатись цим шансом чи обрати консервацію старих структур, залежить від самих українців, зазначив посол ЄС в Україні Ян Томбінський.
«Це ідеться про те, що було загальним закликом усіх, хто працював на цьому (євроінтеграційному – ред.) напрямі: надати можливість модернізації для України і закінчити з процесом постійної консервації старих структур», – наголосив Томбінський.
Але навіть за умов здійснення реформ українцям не варто очікувати на моментальне, або швидке, поліпшення життя, зауважують фахівці. Як розповів журналістам виконувач обов’язків президента Американської торговельної палати, економіст Тарас Качка, про це свідчить досвід західних сусідів України.
Період активного реформування вимагає 3-4 років, назвемо це так, каденція одного парламенту, одного урядуТарас Качка
«Є суто практичний вимір реформування, і тут у нас є безліч прикладів довкола: є Польща, є Словаччина, є Грузія. Зазвичай, період активного реформування вимагає 3-4 років, назвемо це так, каденція одного парламенту, одного уряду. Цього періоду цілком достатньо, щоб змінити мистецтво врядування таким чином, щоб ми відчули і порівняли, як було до і як стало після, і наскільки це системно», – зауважив Качка.
В ЄС немає ніяких сумнівів, що ми виконаємо весь блок реформ – Клімкін
В Україні ж, на відміну від ЄС, основну увагу акцентують на тих реформах, які дозволять скасувати візовий режим для українців. За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, в Євросоюзі позитивно оцінили здійснення Україною відповідних реформ. Про це дипломат повідомив під час Дня уряду у Верховній Раді.
В Європейській комісії, в європейських країнах немає ніяких сумнівів, що ми виконаємо весь блок реформПавло Клімкін
«Це питання (щодо безвізового режиму – ред.) є одним з найбільш важливих, оскільки в Європейській комісії, в європейських країнах немає ніяких сумнівів, що ми виконаємо весь блок реформ», – зазначив Клімкін.
А після зустрічі з єврокомісаром з питань міграції Дімітрісом Аврамопулосом, яка відбулась 18 травня у Брюсселі, Клімкін пообіцяв, що реформи будуть завершені до кінця поточного року. Тож звіт Єврокомісії про повномасштабне завершення Києвом другої фази реформ буде готовий теж цього року, що відкриє шлях до безвізового режиму для України, пояснив очільник МЗС.
Тим часом, незалежні експерти не поділяють оптимізму міністра Клімкіна. Так, за даними Інституту світової політики, сподівання України на скасування віз із нового року можуть не справдитись, і саме з провини влади. Адже для запровадження безвізового режиму Україна повинна вдосконалити процедуру перевірки при видачі паспортів (та інших документів, які посвідчують особу), змінити положення закону про біженців і трудового кодексу для протидії дискримінації, посилити боротьбу з організованою злочинністю, нейтралізувати корупцію у чиновницьких і правоохоронних лавах, тощо.
Керівник проекту «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко у коментарях тележурналістам зазначила, що, імовірно, на саміті «Східного партнерства» європейська сторона підтвердить наміри щодо скасування віз за умов виконання Україною взятих на себе зобов’язань.
Голова Європейської ради Дональд Туск також вважає, що Київ має докласти зусиль для здійснення реформ, щоб українці з наступного року могли вільно пересуватись державами Шенгенської зони.
Експерти радять не забути про громадянське суспільство
На саміті «Східного партнерства» українці сподіваються на підтримку громадянського суспільства. Наразі Київ має фінансову, консультативну і технічну підтримку з боку ЄС у сфері реформ, але не варто на другий план посувати питання щодо підтримки громадянського суспільства і громадських ініціатив. На цьому у розмові з Радіо Свобода наголосив експерт «Інституту світової політики» Сергій Солодкий.
«І Україні, і Європейському союзу є над чим працювати, щоб надавати Україні належні поради і допомогу. Україні, як і Євросоюзу, необхідно розставити потрібні акценти і не гаяти час, і не гаяти шансів, які ми прогаяли за минулий рік», – відзначив Солодкий.
Тим часом, у рамках програм «Східного партнерства» Євросоюз готовий виділити Україні і Молдові понад три мільйони євро на підтримку громадянського суспільства і місцевого самоврядування. У квітні цього року європейська сторона оголосила про початок відбору проектів, повідомили ЗМІ Буковини.
