У Празі українці, кримські татари та чехи вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році. Багато присутніх на акції в центрі Праги говорили й про нинішню ситуацію в Криму, за якої кримських татар знову притісняють. Учасники заходу, однак, висловили сподівання, що півострів знову буде українським.
Акція відбувалася в самому центрі Праги на Вацлавській площі – символічним було те, що неподалік розташований готель «Ялта»… Близько сотні людей зібралося на акцію під кримськотатарськими блакитними прапорами з тугрою, українськими та чеськими стягами, а також прапорами ЄС.
Акція почалася з кримськотатарського гімну, а дехто з виступаючих українців мав на голові татарську тюбетейку на знак солідарності з багатостраждальним народом півострова.
Мені болить, що мої предки були депортовані з рідної землі. Я хочу, щоб про це знали не лише в Україні, а й у світі
«Мені болить, що мої предки були депортовані з рідної землі. Я хочу, щоб про це знали не лише в Україні, а й у світі, адже в кожній татарській родині були жертви. Мені з дитинства бабця й дід розповідали про жахи депортації і біль нашого народу не забувається. Але ми вижили, збереглися, дивимося уперед», – каже Радіо Свобода Айнору Умерова, студентка, яка не змогла закінчити виш у Криму і поїхала на грант до Чехії.
Ельдар Умеров, студент по обміну, сам із Бахчисарая і живе біля ханського палацу. Він стояв із українським прапором і висловив жаль, що у нинішньому Криму татарам не дають вільно вшановувати пам’ять про жертви депортації. «Навіть молодим кримським татарам це дуже болить, адже є розуміння, що депортували наших предків лише за те, що вони були татарами», – каже Умеров.
Згідно з даними, наведеними під час акції, під депортацію протягом трьох днів у травні 1944 року потрапили 230 тисяч кримських татар. На збори людям давали від двох хвилин до півгодини. За даними істориків, тих, хто чинив опір або не міг пересуватися, війська НКВС розстрілювали на місці. Переважно кримських татар виселяли до Узбекистану, Казахстану та Таджикистану, а також трохи й до колишньої Марійської АРСР на півночі Росії і на Урал.
Кримські татари кажуть, що під час виселення і довготривалого перевезення у вагонах для тварин загинуло від 15 до 25 відсотків татар. Навіть на нових місцях татари мали статус «спеціальних переселенців» і були дуже обмежені у правах. Повернутися на півострів змогли лише з 1989 року, за пізньої «перебудови». Повноцінне ж переселення стало можливим лише в незалежній Україні.
На акції у неділю чеський активіст Дашан Шуц мав у руках кримськотатарський прапор. Він сказав Радіо Свобода: «Важливо, щоб ми цією акцією нагадали про злочини комунізму, щоб ті часи більше не повернулися. Ми засуджуємо нинішню анексію Криму однозначно».
Біль і за сучасний Крим
Згадуючи депортацію 1944 року, на акції говорили багато й про нинішній Крим, окупований і анексований Росією понад рік тому. «Була недавно в Криму – боляче дивитися на те, як притісняють кримських татар. Дехто боїться обшуків, атмосфера напружена, люди бояться зайвого слова сказати – то й переважно мовчать! Прикро, що в річницю депортації не дозволили провести акцію в Сімферополі, адже наші літні люди ще пам’ятають саму депортацію і плачуть від цього – їм і досі болить», – каже Айнору Умерова.
За України була демократія, не було міжнаціональних конфліктів
«А нині знову наш народ притісняють. Немає зараз в Криму свободи, демократії, зникають люди... За України була демократія, люди нормально уживались, не було міжнаціональних конфліктів, а нині люди в Криму стають агресивними, – каже Ельдар Умеров. – Дуже-дуже багато людей у Криму мріють, щоб він знову став українським. Але важливо, щоб не було військового конфлікту за Крим, бо постраждають в першу чергу кримські татари та свідомі українці Криму».
Іван Макаришин родом із Західної України і прийшов на акцію з цілою родиною, щоб підтримати кримських татар. «Нам шкода, що зараз Росія забрала в кримських татар батьківщину, бо вони хочуть жити в Україні. Мені тяжко навіть уявити, як це так – взяти й виселити цілий народ і забрати у нього рідну землю. Хоча ми розуміємо татар, адже українців теж масово депортували, лише до Сибіру… Сподіваємося, що Крим буде знову українським», – каже Макаришин Радіо Свобода.
А Умеров висловлює сподівання, що Крим повернеться до України «максимум за три роки».
«Є така мрія в мене. Але якщо подивитися на Південну Осетію чи Абхазію, то Росія так просто землі не віддає», – говорить він. І додає, що дуже хвилюється через конфлікт на сході України: «Я не бував в Донецьку, але хочу, щоб конфлікт на Сході вщухнув. Тому спочатку треба владнати конфлікт там, а потім вже взятися вирішувати справу з поверненням Криму».
