Сусідство з Україною допомагає виживати багатьом жителям прикордонних районів Білорусі. Люди їдуть до сусідньої країни, щоб взути і одягнути себе та своїх дітей. Купують там і багато необхідного в домашньому господарстві – посуд, побутові речі і навіть рибальське знаяддя.
На ринках Чернігова чимало білорусів навіть у будні. Їдуть сюди переважно жителі Гомеля, Брагіна та інших прикордонних районів – хто громадським транспортом, а хто і на власних автомашинах.
На вулиці Щорса, де розташовані найближчі від чернігівського вокзалу оптові склади та магазини, – десятки легковиків із білоруськими номерами.
Із однієї з них висаджуються троє: батько, мати, син-підліток. Вони з Гомеля: «Галина. Ми приїжджаємо раз на місяць, коли отримуємо зарплату. Заробіток малий – у Гомелі його практично ні на що не вистачає».
Наполовину тут дешевше, ніж у нас…. Білоруські товари дуже дорогі
Жінка пояснює, що її сім’я їздить до Чернігова одягтися, взутися, придбати деякі продукти і побутові речі: «Наполовину тут дешевше, ніж у нас, – можна навпіл ділити відразу. Білоруські товари дуже дорогі. Сорочка, наприклад, якщо вона хорошої якості, молодіжного крою – це вже 580 тисяч. Є і вище. Або плаття на мене – 800 тисяч, мільйон, а то й більше. Це в білоруських рублях у наших магазинах. Тут сукні такі наполовину дешевші, точно – тисяч 500 на наші гроші. У гривнях це 600–700 гривень, верх уже – 800 гривень».
Таке ж співвідношення цін і на дитячі товари: «Дитячі товари набагато дешевші – одяг, іграшки, візочки, велосипеди».
Ніби підсумовуючи розмову, Галина каже, чому їдуть гомельчани до сусіднього Чернігова: «В основному одягаються і дітей своїх одягають. І взуваються теж. (Сміється). Тут найдешевше для дому, господарства – посуд і всякі інші дрібниці. Окрім того, фрукти, горіхи – все це у них дешевше».
Вигідно купувати в Україні і речі для різних аматорських занять, наприклад, рибальства. Про це розповідає чоловік Галини: «Чоловіки купують тут необхідне для риболовлі. Практично все дешевше – і спінінги, і вудки. Я тут раніше для зимової риболовлі брав вудки. У нас вони 35–45 тисяч, тут – 25 гривень. Чоботи зимові для риболовлі купував – на наші гроші 140 тисяч, а у нас такі – 250–300 тисяч».
«Мільйонери»-білоруси вважають, що в Україні рівень життя нижчий
Щодо того, чому в Україні дешевше, думки гомельчан різні: «Нижчий рівень життя в Україні, тому й товари дешевші. І оскільки купівельної спроможності немає, тому і дешевше».
Олена вважає, що, незважаючи на важке економічне становище, на війну, розв'язану сепаратистами за підтримки Росії на південному сході, Україна не відгородилася від імпортних товарів, які завозять із Туреччини, Польщі, деяких інших країн. Це створює конкурентне середовище, не дає розгулятися цінам на товари власних виробників: «Чому дешеві товари? Там же поруч західні кордони. Звідусіль йде постачання – вони ж не відмовилися від багатьох поставок. Звідусіль. І Польща більше любить Україну, ніж Білорусь».
Гомельчани мають найбільший відсоток бідних людей, хоча (область) серед лідерів за промисловим виробництвом… багато великих підприємств, але зарплати не ростуть, а ціни лізуть угору
Гомельський незалежний економіст Микола Новиков вважає, що білорусів на шоп-тури в Україну штовхають ще й невисокі реальні доходи більшості сімей. Номінально в Білорусі всі давно вже мільйонери, а в реальності більшість за рівнем доходу не набагато відрізняється від українців: «Реальні доходи не ростуть. А якщо взяти Гомельську область, то грошові доходи – одні з найнижчих у країні. Гомельчани мають найбільший відсоток бідних людей, хоча ми серед лідерів за промисловим виробництвом. У нас багато великих підприємств, але зарплати не ростуть, а ціни лізуть угору. Сприяє інфляційна кредитна політика держави, за якої ціни все ростуть і ростуть. Очевидно, що Україна – це така продухвина, де людина може купити собі щось дешевше. Важко зараз країні і окремій людині. Тому вважаю, що кількість наших мандрівників до України буде тільки збільшуватися».
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
