Фронтовик Василь Шпарик пише численні статті про війну, щоб спростувати російську фальсифікацію історії. На фронт він потрапив у 1944-му, коли на Західну Україну повернулась радянська влада і масово мобілізувала українців. Нині 90-річний ветеран родом з Коломийщини разом з дружиною проживає у Львові.
У 1944-1945 роках Василь Шпарик був на фронті у першій артилерійській дивізії прориву резерву головного командування. На той час мав 13 років освіти, розмовляв польською і німецькою. Але служив рядовим солдатом, бо радянське командування не довіряло населенню, яке було під німецькою окупацією. Ба більше, зумисно підбирали такі офіцерські кадри, щоб «перевиховували» мобілізованих із Західної України.
З першого дня фронтовик вів щоденник: це був маленький блокнотик, дуже акуратно і дрібно списаний. Якби керівництво дізналося, міг би поплатитися життям. Адже солдатам це забороняли.
Був у товаристві офіцерів. Вони слухали ВВС російською, або німецькою програми
«Ось травень 1945 року. 3-го – з’єднання з англо-американськими військами. 4-го – Велика п’ятниця, 6-го – Великдень, ми були на озері Шверінське. Вже з 3 травня я працював у штабі полку. Він розташовувався в автомобілі. Був у товаристві офіцерів. Вони слухали ВВС російською, або німецькою програми. Я служив за перекладача. 7 травня ми вже знали про капітуляцію», – пригадує фронтовик.
Без українців Росія б не перемогла
Ветеран війни та праці Василь Шпарик – автор понад трьохсот статей з історії, геології, геофізики та комп’ютеризації. Третина публікацій присвячена війні, де фронтовик аналізує минулі події, як очевидець, розвіює численні неправдиві публікації про воєнні події.
Зокрема, ветеран пригадав, коли він разом з іншими артилеристами і танкістами 3-го гвардійського танкового корпусу дійшов до Балтійського моря в районі міста Кеслін. Досі пам’ятає, що вода була солона, гіркувата, пахла водоростями. Яким же було здивування ветерана, коли десь через 50 років після війни прочитав в одній із російських газет, що до Балтійського моря в районі Кесліна першими вийшли війська не 2-го Білоруського фронту під командуванням маршала Рокоссовського, а війська маршала Жукова. За його словами, це приклад фальсифікації історії, Росія постійно демонструвала, що саме росіяни перемогли у війні.
Василь Шпарик принципово вживає лише термін «Друга світова війна». Бо для українців, нагадує, війна розпочалась 1 вересня 1939 року і закінчилась 2 вересня 1945-го. Український фронтовик вважає, що Україна має виробити власне бачення Другої світової, позбутись радянських трактувань і стереотипів.
Я можу сказати, що в Україні, коли у 1943-1944 роках повернулась радянська влада, Радянська армія була укомплектована на 70% українцями. І я так був мобілізований
«Війна не повинна трактуватись, як це подається з Москви, з Кремля, тому що у Москві це заполітизовано, і скеровано, що Росія понад усе. А всі інші були немов на побігеньках. Образливою є заява Путіна, що Росія перемогла без України. Я можу сказати, що в Україні, коли у 1943-1944 роках повернулась радянська влада, Радянська армія була укомплектована на 70% українцями. І я так був мобілізований».
У перемозі радянської армії велику роль зіграли терор і примус, коли людей закликали кидатись тілами на амбразури, каже ветеран.
«Я вважаю це не припустимим. Треба воювати вміло і розумом, так, як воювали німці. Радянський союз потім освоїв німецьку тактику. Початковий період війни – це були неудачі».
Не будуть же казати у Росії, що вона агресор
Те, що українців, зокрема, й фронтовиків, у Росії називають фашистами, Василь Шпарик сприймає спокійно. Бо він розуміє, що це – лиш інструмент пропаганди. «Не будуть же казати у Росії, що вона агресор, бо поводиться, як агресор, на Сході, тому і вигадує, і називає фашистами, бандерівцями українців, що тільки не вигадують».
У свої 90 фронтовик далі пише статті і доносить власну позицію щодо Другої світової війни, бо хоче все пережите з пам’яті залишити у слові.
На цю ж тему:
 07.05.2015Перемога у війні проти Німеччини: без пафосу і недомовок До 70-річчя закінчення Другої світової війни в Європі далі |
