10 років тому молекулярний біолог Наталя Шульга повернулася до України зі США, де працювала в приватному дослідницькому університеті. Повернулася, за її словами, на заклик допомогти з реформами. Зараз вона працює над змінами до законодавства у сфері науки – щоб відкрити максимальні можливості для співпраці державних установ з бізнесом, приватними ініціативами і міжнародними програмами. Та підняти цю сферу на світовий рівень. Як же це зробити, головний експерт з науки «Реанімаційного пакету реформ» і виконавчий директор громадської організації «Український науковий клуб» розповіла в програмі «Молодь плюс».
Наталя Шульга: В Європі визнали, що саме малий і середній бізнес може давати прекрасні інноваційні ідеї, щоб робити економіку гнучкою, ефективною і динамічною.
Зараз у нас є унікальний історичний шанс здійснити принципові новації в царині наукових досліджень
Зараз у нас є унікальний історичний шанс здійснити принципові новації в царині наукових досліджень. Основна проривна річ прописана в проекті змін до Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність», це механізм управління науковою сферою. В ньому будуть присутні не лише експерти з університетів, академій наук, а й з підприємств, які засновані на дослідженнях, наукомістких підприємств.
На жаль, керівники країни не сприймали наукові дослідження як пріоритетні рушійні інструменти розвитку економіки
На жаль, керівники країни не сприймали наукові дослідження як пріоритетні рушійні інструменти розвитку економіки. І тому й сталося те, що сталося за ці 20 років. На жаль. Неувага до наукової сфери призвела до зубожіння нашої економіки і зникнення більшості підприємств, які могли би давати продукцію, яка б забезпечувала розвиток.
Держава має бути причетна до фондів, які працюють як грантодавчі агенції, підтримують дослідження на основі відкритих конкурсів, де може подаватися проект навіть одного дослідника
І друга річ принципова в законі, це створення Національного фонду досліджень. За таким принципом працює весь світ: держава має бути причетна до фондів, які працюють як грантодавчі агенції, підтримують дослідження на основі відкритих конкурсів, де може подаватися проект навіть одного дослідника.
Це будуть акумульовані кошти, ми відкриваємо максимальні можливості для співпраці державних установ з бізнесом, приватними ініціативами, фондами і міжнародними програмами. Коли ми маємо фонд, що може фінансувати проекти будь-якого рівня з будь-якої установи, то ми ламаємо монополію НАН.
Рівень виділення коштів на науку у 1,7% ВВП в Україні ніколи не був виконаний. (Вважається, що наука активно впливає на ситуацію в економіці, коли на дослідження витрачають понад 1,7% ВВП – ред.) Ми пропонуємо, щоб 1% від ВВП був акумульований в Національному фонді досліджень на різних програмах.
10 років тому я повернулася на заклик допомогти з реформами, повернулася зі США, де я 13 років працювала у приватному дослідницькому університеті.
Треба мати публікації в реферованих журналах, які читають в усьому світі. Якщо цього не робити, то посилань на ваше дослідження нема, вашого імені нема. Ви для світу не існуєте
Якщо ми хочемо бути конкурентоспроможними і видимими, щоб знали не лише Чорнобиль, а й наші наукові досягнення, то ми зобов’язані комунікувати наші дослідження. А це значить мати публікації в реферованих журналах, які читають в усьому світі. Якщо цього не робити, то посилань на ваше дослідження нема, вашого імені нема. Ви для світу не існуєте.
Зараз ми пройшли цей шлях. Всі вже знають, що таке індекс цитування (найоб’єктивніший з усіх доступних нам на даний час показників успішності професійної діяльності науковця – ред.), світові бази даних, в яких з’являються ці публікації. Таких баз даних основних є дві. Американська Thomson Reuters та Scopus. Цікаво, що агенція Reuters приєдналася до цієї інституції. Чому? Бо наукові прориви тепер – на перших шпальтах. Ось яке значення науки й технологій для світу.
У вимогах до пошукачів буде хоча б одна публікація з переліку Thomson Reuters або Scopus. Цей критерій – це бар’єр, це вже не дозволить покупку дисертації, корупцію
У вимогах до пошукачів буде хоча б одна публікація з переліку Thomson Reuters або Scopus. Цей критерій – це бар’єр, це вже не дозволить покупку дисертації, корупцію.
Природничі науки більш активні в поданні заявок на різноманітні гранти. Але там менша кількість молодих вчених
Природничі науки більш активні в поданні заявок на різноманітні гранти. Але там менша кількість молодих вчених, і ця галузь під загрозою стагнації. Нема конкурсу на ці спеціальності. А в гуманітарній сфері, економіці – перебір. Але там і менше грантової підтримки, там не треба мати лабораторію чи технічну базу. Там і купівля дисертацій процвітає буйним цвітом. Це колосальні проблема етичного плану.
Середній грант 30-40 тисяч – для природничника це взагалі не гроші, мало що можна придбати
Питання в ресурсах. Де брати гранти? В Україні фонд фундаментальних досліджень – це 14 мільйонів гривень на рік, на всю країну в 46 мільйонів. Це трагічна ситуація, її коментувати важко й неможливо. Середній грант 30-40 тисяч – для природничника це взагалі не гроші, мало що можна придбати.
У нас виникає «generation gap» – генераційний розрив. Наукова спільнота від 30 до 50 років перестає існувати
Для мене трагічним є те, що в нас виникає «generation gap» – генераційний розрив. Наукова спільнота від 30 до 50 років перестає існувати. Вакансій для молодих науковців немає, вони виїжджають з країни, а потім ми говоримо про втрату мізків. Якщо нема де працювати, нема нормального забезпечення молодого дослідника, то, звичайно, він виїжджає.
Там мають збагнути, що дослідження і є інструментарієм розвитку економіки
Фінансування науки будемо домагатися від уряду. Там мають збагнути, що дослідження і є інструментарієм розвитку економіки. Дослідження мають стати джерелом ідей і інноваційного бізнесу, який буде розвивати економіку.
Дуже важливою є підтримка молодих дослідників на початку їхньої кар’єри. Це є той момент, де ми їх затримуємо в країні, той момент, де ми даємо їм шанс. І закриваємо цей «розрив поколінь». Більше того, ми можемо повертати тих, хто отримав освіту закордоном – через механізм ключових лабораторій, університетських дослідницьких центрів.
