5 тисяч 14 гривень 5 копійок – таку суму держава за рік повернула в бюджет за рахунок конфіскованого майна, здобутого корупційним способом. Водночас, як повідомили у Генеральній прокуратурі України журналістам програми «Схеми» (проекту Радіо Свобода на Першому суспільному), вдома та за кордоном у колишніх високопосадовців заарештовано майна на суму більш ніж 5 мільярдів гривень.
Один із колишніх «господарів» Адміністрації президента незабаром буде сперечатися з Єврокомісією в суді. Заступник голови АП часів Віктора Януковича – Андрій Портнов – оскаржує введення проти нього санкцій. Справу розглядатиме Люксембурзький суд у травні. Вона так і називається «Портнов проти Європейської комісії».
Сам Портнов «накивав п’ятами» у той же час, що і Віктор Янукович, а згодом став одним із перших чиновників диктаторського режиму, які потрапили до «санкційного» списку з 22 осіб. Та минулого місяця проти нього санкції скасували. Телефоном Андрій Портнов повідомив нам, що це сталося тому, що введені вони були на підставі сфальсифікованих документів.
«Я в найближчий час обов’язково доведу не тільки незаконність дій української влади, але і порушення європейських стандартів з боку тих, хто в Євросоюзі користувався цією інформацією української влади», – пояснює він.
Поки Андрій Портнов хизується у соціальних мережах своєю невразливістю та буквально глузує з українського слідства, вітчизняні правоохоронці заарештували на його рахунках… аж 40 тисяч гривень. Про це «Схемам» повідомили у Генеральній прокуратурі України.
Загалом в Україні та за кордоном, за даними ГПУ, зараз заарештовано понад 5,5 мільярдів гривень. Утім, українська фінансова розвідка тільки за останній рік виявила вдома та за кордоном підозрілих банківських операцій на суму 300 мільярдів гривень. Ці знахідки мали б стати основою економічних розслідувань. Але так і не стали, кажуть у Центрі протидії корупції. Хоча правоохоронці звітували про сотні арештованих мільйонів колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, віце-прем’єра Сергія Арбузова та інших державних діячів часів Януковича. Але показові арешти рахунків не перетворилися на конфіскацію на користь держави, яка можлива тільки за вироком суду.
«На сьогоднішній момент немає жодного вироку суду, який передбачав би конфіскацію майна, щоб направити за кордон і просити повернути це майно», – каже заступник генерального прокурора України Віталій Касько.
Конфіскація майна можлива за відкритими справами саме за економічними статтями. Але таких справ немає навіть проти 18 осіб режиму Януковича, які наразі фігурують у санкційному списку ЄС. В основному українські прокурори розслідують зловживання службовим становищем.
Проблему пошуку та конфіскації злочинно набутого майна успішно вирішують у багатьох країнах.
Мікеле Рікарді, консультант з питань відмивання грошей італійського комітету з фінансової безпеки, говорить, що для цього варто запровадити спеціальні норми, які б дозволяли правоохоронцям конфісковувати майно, яке належить третім особам. Адже більшість активів корупціонерів захована за нескінченними трастами та підставними особами.
Саме за допомогою цивільної конфіскації, а саме через зв’язки з мафією, правоохоронцям вдалося повернути активи італійського «підприємця» Віто Нікастрі на суму в 1,7 мільярда євро. Фірми Нікастрі з відновлювальної енергетики використовувалися для легалізації грошей організованої злочинності.
«Ось наприклад, заміський будинок Бернардо Провенцано, який був «боссом усіх босів» сицилійської мафії, він був заарештований. Тепер – маєток для туристів, а на конфіскованих землях довкола – вирощують виноград. Розумієте, скільки користі – у людей є робота, мафія ж типово навпаки руйнує соціальну структуру», – розповідає Мікеле Рікарді.
Коли ж схожі історії про награбоване ми зможемо почути щодо українських активів? Педро Гомез із Базельського університету, який займається правовою допомогою з повернення активів у Східній Європі, говорить, що нескоро. Як приклад наводить активи колишнього прем’єр-міністра Павла Лазаренка, який утік з країни ще у 1999 році.
«Минуло цілих 18 місяців з моменту падіння попереднього режиму. Але зрозумійте, аби ідентифікувати всі корупційні активи, потрібно багато часу. Як приклад, наведу справу Лазаренка, яка триває років 15, і ще не все знайдено. Хороше фінансове розслідування потребує часу», – пояснює Педро Гомез.
Поки що влада навіть не в змозі оголосити про підозру колишнім стовпам режиму Януковича – Дмитру Табачнику, Олені Лукаш та Сергію Клюєву. До червня вони всі перебувають під європейськими санкціями, але можуть бути виключені з цього списку, так само, як був виключений Андрій Портнов. Він, до речі, на дроті з російського телефонного номеру погрожує діючій владі «реваншем», каже, що саме він конфіскуватиме активи діючого президента.
«Я думаю, що українській владі, починаючи від членів уряду, закінчуючи президентом України, треба зараз уважно подивитись власний інтернет-банкінг. Якими офшорними рахунками вони користуються? Яким чином вони оформлюють угоди на офшорних юрисдикціях? Ми обов’язково, коли прийде час, встановимо, які рахунки, які активи у діючої сьогодні в Україні влади вони ховають сьогодні за кордоном, і обов’язково це буде предметом кримінального переслідування», – заявив Андрій Портнов.
