Після Революції гідності над частиною Будинку профспілок на майдані Незалежності в Києві добудували ще два поверхи та змінили фасад. Як виявило розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та Першого суспільного, замовники – Київська міська рада профспілок. І було це зроблено без жодного дозволу та погодження.
Будинок профспілок був центром життя на Майдані. Під час Революції гідності там облаштували Відкритий університет, Штаб спротиву, медичну службу. Там завжди було людно та гамірно. Аж до ночі 18 лютого, коли будівля зайнялася полум’ям. За попередніми висновками парламентської слідчої групи – будинок під час штурму Майдану підпалили силовики.
«Пожежа почалася з верхніх поверхів, і з другого поверху, тобто з одного боку з дев’ятого, з іншого з другого. Ми були на третьому, але на той час медпункти вже були розгорнуті на першому, другому, третьому, четвертому і шостому поверхах», – розповідає заступник керiвника медслужби Майдану Андрiй Гук.
По суті будівля стала одним із символів Революції гідності. Тож після Майдану чиновники, активісти та проектувальники з благодійного фонду Федерації профспілок досі не можуть дійти згоди, як вчинити з будівлею – зносити її, зводити музей чи реконструювати у нинішніх межах.
«Не нам одноосібно приймати рішення про фасадну частину цього будинку.Ми в проекті відбудови закладаємо приміщення для музею пам’яті. Це питання буде винесене на обговорення. І ми будемо залучати громадськість, тому що це питання таке раниме, тонке», – каже заступник голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко.
Один будинок, дві долі
Насправді, будинок профспілок – не належить державі. У нього 2 приватних власники. Понад 70% будівлі – та її частина, яку завісили патріотичним банером – належить Федерації професійних спілок України. Решта – володіння Київської міської ради профспілок. Облицювання білою цеглою та 2 нові зайві поверхи з’явилися саме на частині столичної дирекції.
Хто ж погодив цей абсурд?
У Державній архітектурно-будівельній інспекції на прохання прокуратури перевірили документи, виявилося, що будівництво нових поверхів – незаконне.
«Згідно з даними, які зазначалися в декларації, передбачалася реконструкція приміщень будівлі – тобто робота виключно всередині приміщень, без зміни зовнішньої конфігурації об’єкта», – пояснює начальник вiддiлу правової роботи департаменту ДАБІ в місті Києві Сергiй Шевченко.
То ж через порушення ще у жовтні 2014-го Держінспекція скасувала профспілкам їхню декларацію про будівельні роботи. З того часу будь-які будівельні роботи там незаконні, навіть внутрішні, хоча будівельників це не зупиняє. Та пояснити у Київських профспілках – навіщо їм зайві поверхи і чому реконструкцію ведуть без дозволів – нам не змогли.
Зрештою на незаконне будівництво прямо у себе під носом звернула увагу і мерія Подала в суд на столичні профспілки. Вимога мерії – зносити нові поверхи.
«Ми їм чітко висказали, що у вас ніяких більше перспектив рухатися далі в законодавчому полі, поки ви не знесете цю надбудову, не існує», – розповів журналістам заступник директора департаменту мiстобудування та архiтектури КМДА Андрій Вавриш.
На що ж розраховують профспілки, розпочавши завідомо незаконне будівництво? За найскромнішими підрахунками, просто здаючи приміщення такої площі – а це близько 800 квадратних метрів – орендодавець може отримувати від 30 тисяч доларів на місяць.
Контракт на будівництво погодив – а отже був у курсі всього, що відбувається, – Валентин Мельник, голова міської ради профспілок.
Договір він підписав з будівельним підрядником, компанією «Буд Жил-Пром». «Буд Жил-Пром» – це маловідома фірма зі статутним фондом трохи більше від тисячі гривень, але з відомим власником.
Та чи відомо було компанії, що на замовлення столичних профспілок вона виконувала протиправні дії? Про це ми хотіли запитати в її директора. На наші дзвінки кілька днів поспіль відповідала секретар, говорила, що керівника немає і помітно нервувала. А за адресою, зазначеною на сайті фірми – її ж нам повторила і секретар телефоном – компанії ми не знайшли. Тільки порожні офіси у житловому будинку. Сусіди покинутих приміщень розповіли, що компанії «Буд Жил-Пром» тут немає вже кілька років.
Ми з’ясували, що ця фірма пов’язана зі столичним політиком, головою Федерації греко-римської боротьби, а у минулому – фігурантом багатьох столичних кримінальних хронік Іваном Балабаном. На початку 90-х його звинувачували у залякуванні та кришуванні бізнесу, а також – збройних нападах та підпалах. Та у цих справах він якимось чином перетворювався з підозрюваного на свідка.
«Буд Жил-Пром» зареєстрований на Лепсе, 50, у Києві, за тією ж адресою, що й інші компанії Балабана, включаючи й такі, власність яких у нього в 2011-му за борги відсудив банк.
Саме у будинку профспілок знаходився офіс Федерації греко-римської боротьби та її керівника Івана Балабана. І як кажуть очевидці, саме він домовлявся про ремонт і ледь не щодня самостійно контролював реконструкцію.
Протягом подальшого розслідування ми виявили, що справа тут не лише у додаткових квадратних метрах на будинку, контрактних зобов’язаннях та переданні замовлень «своїм». Все зводиться до отримання дорогої столичної землі в історичному центрі міста. Ми неодноразово намагалися зв’язатися з Іваном Балабаном – дзвонили у його спортивну федерацію, писали у Фейсбуці. Повідомлення він прочитав, але залишив без відповіді.
Дорога земля
Вулиця Хрещатик занесена до державного реєстру, як пам’ятка містобудування та архітектури. І всі роботи, які здійснюються на цій території, повинні узгоджуватися як з місцевим органом охорони культурної спадщини – у КМДА, так і з Міністерством культури, оскільки це центральний історичний ареал міста. Жодного з цих погоджень при зміні фасаду будинку столичні профспілки не отримували. А зміна ж зовнішнього вигляду головної артерії Києва взагалі – категорично заборонена.
«Зміна містобудівної ситуації на Хрещатику заборонена законодавством. Оскільки це пам’ятка будівництва та архітектури, то будь-які надбудови, прибудови і таке інше, що змінює містобудівну ситуацію, є вже порушенням», – стверджує завiдувач сектору державного реєстру Міністерства культури України Яків Діхтяр.
Отож отримати землю в центрі міста не так і легко. Окрім звичайної паперової роботи – погодження на сесії Київради і декларацій у ДАБІ, потрібні ще дозволи Мінкульту. Невдовзі знадобиться ще й схвалення ЮНЕСКО – адже вся ця територія належить до буферної зони Софії Київської та Печерської лаври. І щойно генплан міста затвердять і передадуть його в такому вигляді до міжнародної організації – мороки з отриманням земель побільшає.
А в КМДА після довгих сварок та з’ясування стосунків із Київськими профспілками тепер навіть готові йти на поступки порушникам. Київські профспілки хочуть добудувати приміщення у дворі біля своєї будівлі. І замість суду може бути такий собі обмін – столична дирекція профспілок усуває всі порушення, а Київрада дозволяє їм будувати ще й у дворі.
«Оскільки вони хочуть провести певну реконструкцію і прибудувати певну частину в дворі, ми їм говоримо, друзі, починаємо з вами з того, що ви верхню частину зносите. <…> Це в принципі відповідає і умовам, на яких їм надана земельна ділянка, і тому, що відповідає цивілізованим поняттям ведення містобудівної діяльності», – підтверджує заступник директора департаменту мiстобудування та архiтектури КМДА Андрій Вавриш.
Тобто спочатку забудовник незаконно сконструював 800 квадратних метрів над Будинком профспілок, а потім погодився розібрати незаконну надбудову – але вже в обмін на безцінну землю поруч.
То ж не дарма київські профспілки і підрядники для реконструкції згорілого Будинку профспілок обрали собі компанію-ширму свого орендаря Івана Балабана. А надбудовані з білої цегли поверхи, що майорять над Хрещатиком, схоже тільки підготовка до рейдерського захоплення землі у дворі Будинку профспілок. І найбільше тривожить те, що цю гіпотезу прямо підтверджує столична влада в особі Андрія Вавриша, більше того – вважає, що це цілком нормальна практика. Тобто без жодних погоджень та дозволів безцінна земля в історичному центрі міста може опинитися у забудовника в обмін на те, що він розбере власну нелегальну будову.
