Дотепер на східній території України, де триває протистояння, залишаються люди, які з певних причин не можуть звідти виїхати. Серед них – і діти. Яким чином влада допомагає їм та що на цих дітей чекає на «великій» Україні – у програмі «Донбас. Реалії» на Радіо Свобода розповів уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба.
– Владі дорікають, що немає виплат на тих територіях, немає допомоги. Насправді просто немає відповідного механізму. Яким чином робити ці виплати на окупованих територіях? Уже вкотре ми звертаємося до російської сторони, яка поставляє зброю, бойовиків, розпалює атмосферу та робить усе можливе, щоб ті території залишалися під контролем тих банд формувань, які там є, і щоб там тривала окупація та воєнні дії.
– Як матерям із дітьми добратися до блокпоста, щоб отримати перепустку та виїхати з окупованої території?
Владі дорікають, що немає виплат на тих територіях, немає допомоги. Насправді просто немає відповідного механізму
– Не треба матері з дітьми їхати. Вона може сама туди добратися й оформити перепустку. На сьогодні тисячі людей, які хотіли виїхати, оформили перепустки й вільно пересуваються. Так, були і є певні проблеми з оформленням та з тривалістю оформлення цих перепусток, були і проблеми з тим, щоб добратися до цих пропускних пунктів. Можливо, цих пунктів не так багато, як має бути, тому що це теж пов’язано з логістикою певною, тому що не в усіх містах є можливість організувати такі пропускні пункти. Це питання порушується і стоїть гостро нині. На важелях – або безпека людей, або небезпека терористичних актів. Коли система перепусток була створена, тисячі матерів із дітьми вільно залишили ту територію.
– У Вас є статистика, скільки конкретно дітей виїхало з окупованої території?
– Я можу оперувати статистикою тих організацій, з якими співпрацюю особисто. Я можу говорити про кілька тисяч дітей, які у супроводі своїх мам виїхали спокійно на вільну територію.
– Що чекає на батьків із неповнолітніми дітьми тут, на підконтрольній Україні території?
– Це залежить від того, куди вони приїдуть. Тому що у західній Україні не так багато переселенців. Є території, де їх три-чотири тисячі, або десять. Якщо мова йде про східні регіони – Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області і навіть Київська – це сотні тисяч людей, адже це – мегаполіси, де можна знайти роботу, отримувати заробітну плату, влаштувати дитину у дитячий садок. Утім, орендна плата більш висока, наприклад. Сьогодні люди реєструються, отримують соціальні виплати як вимушені переселенці, та влаштовують дітей у школи. Я не кажу, що усі проблеми вирішуються. До нас звертаються сім’ї, які хотіли б покращити умови свого життя. Але навіть щодо тих таборів проживання, про які я знаю, кількість людей щоденно зменшується. Вони зрештою знаходять орендоване помешкання або переїжджають до знайомих, рідних.
– Скільки сімей із дітьми потребує допомоги в окупованому Донбасі?
У нас немає точних цифр. Близько 500 тисяч дітей можуть перебувати на тій території
– У нас немає точних цифр. Ми можемо сказати, що близько 500 тисяч дітей можуть перебувати на тій території. Навіть незаконна влада тієї території не може дати точних цифр. Ми працюємо сьогодні через волонтерів. Вони, так само, як і церкви, що забезпечують соціальні їдальні для місцевих, отримують допомогу саме зі сторони вільної України – це продукти харчування, гуманітарна допомога. Тобто максимально ми намагаємося забезпечувати їх. Зрозуміло, що жодних офіційних зв’язків, жодних офіційних відносин бути з тією владою не може. Оскільки тією територією небезпечно навіть доставляти гуманітарну допомогу, є різні формування, які можуть це все забрати собі.
– Як конкретно Ви можете допомогти людям, які там перебувають?
– Я працюю сьогодні через волонтерські організації. Надаю допомогу дітям та родинам, також передаємо продуктові пакети туди і медикаменти. Інших інструментів допомоги просто не існує.
– Яка ситуація з дитячими будинками на окупованих територіях?
На той час залишалося 120 дітей у двох закладах Луганської області. Це – хворі діти зі спеціалізованих закладів. Нам не вдалося домовитися з представниками «республік», щоб їх вивезти
– Ведеться статистика щодо тих дітей, яких звідти вивели. Коли розпочалися воєнні дії, 1600 дітей були вивезені з тих закладів, де перебували. На той час залишалося 120 дітей у двох закладах Луганської області. Це – хворі діти зі спеціалізованих закладів. Нам не вдалося домовитися з представниками «республік», щоб їх вивезти. Тому до сьогодні вони залишаються там. Через волонтерів ми дізнаємося інформацію щодо їхнього стану та необхідної допомоги. Ми знаємо, що є проблема з забезпеченням продуктами та медикаментами. Ми максимально намагаємося у цьому допомагати. З інших закладів, звідки дітей вивезли, точної інформації у нас немає. Ми знаємо, що частина з них знов прийняла дітей. Звідки вони, чи є у них батьки – знов-таки, у нас немає можливості дізнатися. Тільки часткова інформація від волонтерів та людей, які живуть на тих територіях або приїжджають туди.
