Аліна Швидко
Київ – Через масштабні пожежі, спричинені передусім бойовими діями, в зоні АТО вигоріли 17% всього рослинного покриву цієї території. Заповідні території подекуди знищені на 100%, констатують екологи. Крім масштабного пошкодження природних багатств, втрачено наукові архіви заповідників.
Через масштабні пожежі в зоні АТО згоріли 17% рослинного покриву цієї території. Про це йдеться у дослідженні міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», яке вона здійснює на Донбасі від серпня минулого року, розповідає співробітниця організації Катерина Норенко.
П’ята частина лісів була спалена. Ліси в степовому регіоні були всі штучно насаджені, тільки для того, щоб клімат був більш м’якимКатерина Норенко
«П’ята частина лісів була спалена, яка формує сприятливий мікроклімат для життя людей. Ліси в степовому регіоні були всі штучно насаджені, тільки для того, щоб клімат був більш м’яким, більш прохолодним, більш сприятливим для життя людей. П’ята частина цих лісів вже знищена, і невідомо, коли і в яких масштабах і чи взагалі буде їх відновлення. Тому життя із настанням теплого посушливого сезону, з весни-літа, буде погіршено», – каже Катерина Норенко.
Основною причиною займань у лісах Донбасу в Державному агентстві лісових ресурсів називають бойові дії. Оперативно боротися із наслідками пожеж фахівцям не вдається через небезпечні умови праці – в багатьох лісових насадженнях, навіть на звільнених від сепаратистів територіях, досі стоять розтяжки та є ризик натрапити на міни.
У наближених до лінії зіткнення територіях обмежена можливість проведення лісогосподарських і відновлювальних заходівВасиль Матейчик
«У наближених до лінії зіткнення територіях обмежена можливість проведення лісогосподарських і відновлювальних заходів. На тих територіях, які більш віддалені від цієї лінії, там поступово, із залученням відповідних підрозділів, проводиться обстеження насаджень на наявність вибухонебезпечних предметів. Лісогосподарські підприємства потихеньку починають наводити порядок у пошкоджених насадженнях», – розповідає Радіо Свобода заступник начальника управління лісового господарства та відтворення лісів Держагентства Василь Матейчик.
Йдеться, зокрема, про ліквідацію пошкоджених сухих дерев, які впали під час пожеж. З іншого боку, за словами Василя Матейчика, цього року на контрольованій Києвом частині Донеччини створили 166 гектарів нових лісових насаджень, а на Луганщині – 187 гектарів (хоча ці обсяги є меншими за довоєнні).
Заповідні території подекуди знищені на 100 % – Мінприроди
Наслідки бойових дій відчутні не тільки у лісах Донбасу. Природно-заповідний фонд регіону, в якому зосереджено чимало унікальних червонокнижних рослин і тварин, теж зазнав втрат через війну.
Сергій Лиманський, директор заповідника «Крейдяна флора», розташованого на межі Краснолиманського та Слов'янського районів Донецької області, розповідає, що бойові дії завдали чималих збитків природі заповідника. З березня по липень минулого року заповідник контролювали проросійські бойовики, вони використовували його як військове укріплення. Спорудили окопи, вогневі точки під стрілецьку зброю та міномети. Цю ділянку заповідника його співробітники не контролювали, вимушено спостерігаючи за нею з протилежного берега Сіверського Донця.
У нас дуже багато вирито траншей. Особливо в лісостеповій частині. Вони дуже глибокі, їх багато. Крім того, багато червонокнижних дерев повалені та пошкоджені осколкамиСергій Лиманський
«У нас дуже багато вирито траншей. Особливо в лісостеповій частині, нагорі. Вони дуже глибокі, їх багато, можете собі уявити, найдовша 195 метрів і глибина до двох метрів. Крім того, у нас багато червонокнижних дерев повалені та пошкоджені осколками», – коментує Сергій Лиманський.
Зараз Сергій Лиманський разом з колегами підраховує збитки, завдані природному заповіднику та співпрацює з екологами, які досліджують вплив війни на довкілля Донбасу.
За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, на Донеччині також потребують відновлення національний природний парк «Святі гори» і регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик». А на Луганщині – ландшафтні заказники «Новозванівський» та «Борсуча балка», заповідне урочище «Піщане» та лісовий заказник «Горіхівська діброва».
У цілому ж, як повідомили Радіо Свобода у Мінприроди, в Донецькій області ступінь пошкодження територій та об'єктів заповідного фонду становить від 30-50%, а деяких випадках, всі 100 %. Аналогічна ситуація і в Луганській області.
У Мінприроди також інформують, що для відновлення пошкоджених заповідних територій, які контролює Київ, у разі можливості варто провести додаткове обстеження, скласти відповідні акти, визначити уточнені площі цих територій за участю представників землевласників, установ природно-заповідного фонду та науковців.
За словами іншого експерта благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олексія Василюка, крім масштабного пошкодження природних багатств, існують менші, але дошкульніші наслідки. Зокрема, це втрата архівів, які перестали бути доступними тоді, коли бойовики захопили адміністрації багатьох регіональних ландшафтних парків та заповідників Донбасу.
Адміністрацію Луганського заповідника «ЛНРівці» ледь не з перших днів «розкуркулили». З 1926 року він досліджував природу Донбасу. І всі ці архіви були в адміністраціїОлексій Василюк
«Наприклад, адміністрація Луганського заповідника, яку «ЛНРівці» ледь не з перших днів «розкуркулили». З 1926 року він досліджував природу Донбасу. І всі ці архіви були в адміністрації», – зазначив еколог.
«Під час обстрілу шкідливо дихати»
Війна на Донбасі – це не лише знищення заповідників. Ще один наслідок погіршення стану довкілля – забруднення повітря. Під час обстрілів і місцеве населення, і військові вдихають багато шкідливих речовин, розповідає Олексій Василюк.
Якщо людині під час обстрілу пощастило залишитись живою, насправді вона дуже стрімко рухається до вірогідності онкозахворюваньОлексій Василюк
«Піди й скажи будь-якому бійцю, будь-якому місцевому жителю, який ховається під час обстрілу, що йому зараз шкідливо дихати, він наговорить різних грубих речей нам і по-своєму буде правий. Але якщо людині під час обстрілу пощастило залишитись живою, насправді вона дуже стрімко рухається до вірогідності онкозахворювань, просто дихаючи під час обстрілів», – розказує Олексій.
Він додав, що елементарні заходи безпеки дозволять зменшити вплив небезпечних речовин на організм у таких ситуаціях.
«Ховайте обличчя за вологими ганчірками. Всі ті гази, які на короткий час виділяються під час вибухів, вони всі нейтралізуються водою на цій ганчірці», – радить він.
На думку експерта, якщо зараз не звертати увагу на екологічні проблеми, вони розтягнуть ліквідацію наслідків війни на десятиліття.
