Україна і ЄС створили Платформу громадянського суспільства. Це останній з трьох органів, які за вимогами ЄС мають бути створені для втілення Угоди про асоціацію. У Києві відбулися перші установчі збори новоствореного органу. До Платформи увійшли 15 представників від України і ЄС. Тим часом експерти зазначають, що українцям варто позбуватися ілюзії, що до них в ЄС завжди ставитимуться з розкритими обіймами.
Платформа громадянського суспільства стала останнім органом двосторонньої співпраці у втіленні асоціації Україна-ЄС, розповідає заступник голови департаменту європейської інтеграції Міністерства закордонних справ України Володимир Бачинський. Адже реалізацією Угоди про асоціацію повинні займатися три спільні органи, два з яких (Рада асоціації та Парламентський комітет асоціації) вже діяли.
Створенням платформи ми фактично завершуємо процес утворення двосторонніх органів асоціації Україна-ЄСВолодимир Бачинський
«Створенням платформи ми фактично завершуємо процес утворення двосторонніх органів асоціації Україна-ЄС. Поряд з Радою асоціації, Комітетом асоціації та парламентським комітетом асоціації Платформа має стати тим важливим органом, що допомагатиме здійснювати імплементацію Угоди про Асоціацію. Відтепер Україна фактично матиме ще один офіційний майданчик для діалогу з Європейським союзом», – говорить Бачинський.
Створення Платформи є важливим для українського суспільства, адже саме цей орган дозволить налагодити діалог влади з громадянами, переконаний голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. Така співпраця повинна допомогти при розробці та здійсненні реформ, вважає він.
«Перед Україною наразі стоїть багато викликів, ви їх приймаєте, але в іншому, у всіх реформах у різних планах – адміністративному, економічному тощо, у їх реалізації ви потребуєте діалогу із суспільством, тому що діалог – це найкращий інструмент, щоб залучитися підтримкою суспільства, досягнути суспільного консенсусу стосовно реформ», – каже Томбінський.
«Варто позбуватися ілюзії, що до нас завжди будуть ставитися з розкритими обіймами»
Політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС підписали у березні минулого року, тож на створення Платформи пішло більше року. Таке затягування може здатися дещо дивним, говорить політолог Володимир Фесенко. Але, за його словами, це показова ситуація в тому сенсі, що шлях України до Європи буде не таким простим, як здавалося. Треба розуміти, що іноді можуть виникати такі неочікувані проблеми і часом буде непросто шукати порозуміння з європейськими партнерами, зауважив Фесенко.
«Ця ситуація, і особливо ситуація з міграційною, з візовою політикою – вона дуже показова. Нам варто позбуватися ілюзії, що до нас будуть ставитися завжди з розкритими обіймами, що будуть сприймати будь-що від нас. Цього не буде. Будуть і суперечності, і непорозуміння, і різні розбіжності в оцінках. Іноді будуть і певні стереотипи європейців щодо України, які треба буде долати. Виникатимуть неочікувані перешкоди (як-от в даному випадку). Їх не треба перебільшувати, тут скоріше спрацьовують просто різні історичні чинники і різний контекст ситуації», – пояснює Фесенко.
На установчих зборах також обрали двох співголів: від сторони ЄС – член Європейського економічного та соціального комітету Анджей Адамчик, від українського боку – науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Угоду про євроасоціацію планували підписати на саміті ЄС у Вільнюсі восени 2013 року, але тодішній правлячий режим Віктора Януковича відмовився від такого кроку. Після цього в Україні відбулася Революція гідності й зрештою президент Петро Порошенко на саміті ЄС у Брюсселі у червні минулого року підписав Угоду. Верховна Рада та Європарламент синхронно ратифікували її у вересні. Але Рада ЄС відтермінувала набуття чинності всеосяжною зоною вільної торгівлі між ЄС та Україною. Це було здійснено, на думку оглядачів, на вимогу Росії.
