В один день із антикомуністичним пакетом законів Верховна Рада проголосувала і за закон про відкритість урядових даних. На думку експертів, цей закон матиме ще більший вплив на розрив із комуністичним минулим, ніж заборона комуністичної пропаганди. Адже він зробить роботу державних установ прозорою, допоможе запобігати корупції та зловживанню владою, тобто тому, що визначало радянську систему. Більше про те, що дасть новий закон пересічним українцям, говоримо з громадським активістом, керівником громадської організації Socialboost, яка об’єднує понад тисячу програмних спеціалістів, Денисом Гурським.
– Насправді, володарем інформації будь-якої є громадянин. І держава має питати у громадянина дозвіл на користування інформацією. На жаль пострадянська ситуація виглядає таким чином, що держава є володарем всієї інформації і розпорядником даних. Тобто закон встановлює порядок розкриття інформації в машино-зчитувальному вигляді, в структурованих наборах даних, які потім можна повторно використовувати. Ці дані стосуються будь-чого – транспорту, освіти, охорони здоров’я, криміногенної ситуації.
Все, що було до сьогодні доступно за запитом – через деякий час буде доступно на порталі, або декількох порталах відкритих даних, і будь-який громадянин може зайти на портал і подивитися інформацію в структурованому вигляді.
Більш талановиті люди, які знаються на сайті технологіях – це IT-волонтери, це старт-апери, це IT-компанії – будуть розробляти суспільно значущі додатки для мобільних телефонів, веб-сайти, які допоможуть людям вирішувати важливі їх реальні проблеми за допомогою IT.
– Наскільки Україна запізнюється? У Чехії вже 8 років є така можливість прийти на пошту і отримати довідку, наприклад, про несудимість, отримати випис із реєстру компаній, випис реєстру приватних підприємців, або випис з кадастру. Наступний етап – це перехід на активні скриньки даних, де вам все це можуть переслати вже на вашу електронну адресу. Тобто отримати ту інформацію, яка вам потрібна з державного реєстру даних, ви зможете, не відходячи віл свого домашнього комп’ютера. Де є Україна, і як швидко вона може опинитися от на цій стадії?
Для отримання відкритих даних, не треба ідентифікувати себе як громадянина, кожен може отримати доступ до цієї інформації вільно, безкоштовно і в будь-який час
– Якщо ми говоримо про виписки – то це стосується напряму державних електронних послуг і виписка є офіційним документом. Якщо ми говоримо про відкриті дані, то це інформація, яка не пов’язана із захищеною інформацією. Для отримання відкритих даних, не треба ідентифікувати себе як громадянина, кожен може отримати доступ до цієї інформації вільно, безкоштовно і в будь-який час. Якщо інформація містить персональні дані, вона не може знаходитися у форматі відкритих даних. Саме для цього є електронні послуги, частина з яких є виписками. А Україна зараз, я так підозрюю, знаходиться приблизно десь три або навіть чотири роки позаду від країн, які є з Україною в одному регіоні – це Східна Європа.
Так відбувається тому, що наші західні сусіди Польща, Чехія, Молдова – вони знайшли дуже давно спільну мову з Європейським союзом, гармонізували своє законодавство і це дозволяє ці реформи провести скоріше. В Росії ж, наприклад, це просто президент сказав, що так має бути і воно відбулося майже за два місяці.
Зараз дуже багато спеціалістів, які працюють в державному секторі і тому зміни відбуваються швидше. Я сподіваюся, що в наступні півроку-рік наженемо те, що було втрачено і відповідно будемо йти на рівні східноєвропейських країн.
– Той ефект, який буде від відкритості державних даних – я бачу, наприклад, не лише у тій зручності, яке це дає для користувача, але також і багато учасників конференції, яку Ви проводили, говорили про те, що відкритість означає зменшення корупції. Але є також й інший ефект. Йдеться про збільшення можливостей для бізнесу.
Відкриті дані створять нові можливості для бізнесу – це правда
– Відкриті дані створять нові можливості для бізнесу – це правда. Варшавський економічний інститут минулого року зробив дослідження в ЄС про економічний ефект від відкритості даних. Вони нарахували, що відкритість державних даних несе Євросоюзу до 2020 року додаткові 2% ВВП. У перерахунку на українські реалії – це 3,5 мільярди євро до українського бюджету. Це не так багато, бо в ЄС мова йде про 200 мільярдів, але насправді це великі гроші. Якщо їх можна отримати, просто відкривши інформацію і надавши можливості IT-компаніям створювати нові сервіси для громадян на основі цих відкритих даних, то чому б це не зробити?
З іншого боку, громадяни зможуть зекономити державні кошти, які витрачаються на держслужбовців, які видають ці довідки, відповідають на запити і таке інше, тому що більшість з них не будуть надалі класифіковані як адміністративні державні послуги. Вони будуть існувати у вигляді просто інформації, яку кожний громадянин може отримати на веб-сайті, на проталі відкритих даних.
– Як швидко громадянин, який, скажімо, не має домашнього комп’ютера, зможе отримати ці дані? Чи той, хто має домашній комп’ютер і вміє це робити, зможе робити це вдома?
– Наскільки мені відомо, проникнення комп’ютерів в Україні дуже високе. Кількість людей, які користується інтернетом щодня – майже 15 мільйонів українців.
Дані всі неможливо відкрити одночасно і тому це процес. Зараз британський державний портал містить 24 тисячі різних наборів даних. Аналогічний, наприклад, портал у Молдові, який був створений 2 роки тому – містить трохи більше ніж 1000 наборів даних.
Я сподіваюся, що в Україні ми всі розуміємо важливість цього процесу для країни і вже маємо домовленості з деякими міністерствами про те, що вони будуть по добрій волі самі відкривати дані, то вони хочуть бути більш відкритими, ніж вони є зараз – тому цей процес буде відбуватися швидше.
На цю ж тему:
 14.04.2015Естонія – країна, де перемогла електронна демократія Спілкування віч-на-віч між службовцями та громадянами просто відсутнє або зведене до мінімуму далі  14.04.2015Мегабайти замість корупції Без підтримки з боку громадськості та бізнесу «оцифрувати» діяльність органів влади було би неможливо – експерт далі |
