Міністрам закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії після п’ятигодинних переговорів у «нормандському форматі» у Берліні вдалося домовитись про відведення додаткових важких озброєнь від лінії зіткнення в розвиток мінських домовленостей. Але при цьому не вдалося просунутись у питанні розташування міжнародних миротворців на Донбасі. Зустріч відбувалась на тлі чергового загострення ситуації в кількох точках Сходу України, де активізувалися бойові дії – зокрема обстріли позицій українських сил сепаратистами.
Голова української дипломатії Павло Клімкін визнав, що міністрам «нормандської четвірки» не вдалося домовитись з усіх питань, але в кількох – зокрема, відведенні додаткових важких озброєнь – прогрес є, незважаючи на те, що переговори були «дуже важкими».
Клімкіну та трьом іншим міністрам вдалося домовитись про подальше відведення важких озброєнь від лінії зіткнення, повідомив керівник німецької дипломатії Франк-Вальтер Штайнмаєр. І це, за його словами, має стосуватися й категорій, які раніше не потрапляли, згідно з мінськими домовленостями, до тих, що мають бути відведені – зокрема танків.
«Ми закликаємо до відведення мінометів і важких озброєнь, калібром менше ніж 100 міліметрів, а також усіх типів танків. Ми закликаємо тристоронню контактну групу в координації зі спеціальною моніторинговою місією (СММ) ОБСЄ узгодити відповідний графік», – сказано в заяві за підсумками перегорів, які міністри проводили в Берліні вже вчетверте.
Згідно з мінськими домовленостями від 12 лютого, на відстань від 25 до 70 кілометрів з обох боків мала бути відведена важка артилерія, системи залпового ракетного вогню, залежно від радіусу дії та калібру. Тепер в цю категорію потрапляють і танки, сотні з яких є на озброєні сепаратистів та російських сил на окупованому Донбасі, а також зброя калібром менше від 100 міліметрів.
Українські представники заявляли, що останніми днями їхні позиції сепаратисти обстрілювали з мінометів калібром від 85 до 122 міліметрів.
Напружена ситуація на місцях
Разом з тим учасники зустрічі в Берліні відзначили, що ситуація на Донбасі залишається напруженою через численні порушення перемир’я.
«Зокрема, ми висловлюємо нашу глибоку стурбованість спалахом боїв в останні вихідні, включаючи використання важких озброєнь у районі Широкина і Донецького аеропорту», – сказано в заяві.
Обстріли українських позицій в Широкині та в Пісках біля аеропорту посилились останніми днями і особливо були активними на Великдень.
Глави МЗС «нормандської четвірки» закликали всі сторони припинити бойові дії і продемонструвати прихильність повній реалізації припинення вогню і відведення важких озброєнь. Дипломати також висловили підтримку місії ОБСЄ та закликали всі сторони співпрацювати зі спостерігачами.
Також глави МЗС «нормандської четвірки» закликали сторони конфлікту на Донбасі призначити своїх представників у чотири робочі підгрупи в рамках Тристоронньої контактної групи щодо України.
«Ми закликаємо учасників терміново завершити формування робочих груп у рамках Тристоронньої контактної групи якомога швидше», – сказано в заяві.
У Берліні домовилися, що 14 квітня Тристороння група (Україна, Росія. ОБСЄ), а також представники угруповань «ДНР» та «ЛНР» проведуть відеоконференцію для обговорення практичних кроків для реалізації мінських угод та додаткових домовленостей, про які йшлося нині в Берліні.
Дипломати заявили, що вони згодні з тим, щоб функціонування чотирьох робочих груп – щодо безпеки, політичного процесу, гуманітарних питань, економічних справ та реабілітації – почалося в найкоротші терміни.
На їхню думку, негайне призначення сторонами учасників у робочі групи забезпечить швидкий початок їхньої діяльності.
За словами Штайнмаєра, у перебігу переговорів знову стали чітко видними розбіжності в думках між Києвом і Москвою.
Але, додав німецький міністр, альтернативи мінським домовленостям немає.
«Усі знають, що перед нами довгий шлях. Але ми маємо намір зробити все можливе, щоб продовжити цей процес (урегулювання – ред.)» – сказав він.
Паралельно з берлінською зустріччю «четвірки» відбулась також телефонна розмова президента Петра Порошенка з німецьким канцлером Ангелою Меркель. Український лідер закликав збільшити чисельність моніторингової місії ОБСЄ і посилити її технічно задля верифікації порушень припинення вогню і відведення техніки.
Нині чисельність місії ОБСЄ становить приблизно 500 осіб, а раніше українські представники говорили про потребу довести її чисельність до тисячі чи й півтори тисячі осіб.
Миротворців наразі не буде
У Берліні також за наполяганням України йшлося про прискорення обміну всіма полоненими.
Щодо можливого введення міжнародних миротворців, то, за словами Клімкіна, учасники зустрічі «в принципі» готові говорити про різні можливості введення миротворців до окупованої частини сходу України.
Як сказав український міністр, він порушив цю тему під час зустрічі і чітко окреслив логіку такої місії: «Це має бути місія підтримки мінських домовленостей».
За його словами, він чітко окреслив сфери, в яких така місія могла б і мала б бути корисною, і дискусія з цього приводу буде продовжена.
Зі свого боку, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив після зустрічі, що українська сторона порушила на ній тему миротворців, але «ця тема не отримала розвитку» й інші учасники її не коментували.
