Берлін – 14 квітня у Берліні мали відбутися тристоронні газові переговори між Україною, Росією та ЄС, але на вимогу Москви їх перенесли. Нова дата зустрічі наразі не визначена. Водночас «Газпром» вирішив не подовжувати транзитний контракт з Україною після 2019 року. Після цього року Росія хоче припинити транзит через Україну за рахунок чорноморської обхідної труби. Тим часом у Берліні відбулася конференція щодо енергобезпеки. Серед учасників форуму – представники Єврокомісії, німецьких і російських енергетичних компаній, профільних відомств та менеджери провідних країн старого континенту. В центрі уваги була енергобезпека на тлі кризи в Україні.
Необхідність зустрічі щодо енергобезпеки назріла давно, оскільки європейсько-російські відносини в енергетиці завжди були дуже непростими, а після анексії Росією Криму та агресії на Донбасі вони стали ще гіршими. Нині під запитанням життєздатність континентальної системи енергобезпеки, як і загалом це поняття, про яке замислилися ще в часи «холодної війни». А залежність держав-членів ЄС від поставок російських енергоносіїв позначається на національній безпеці держав євроспільноти.
Саймон Пірані, співробітник Програми досліджень природного газу з Оксфордського інституту енергетичних досліджень, розповів, як у ЄС намагаються дати відповідь на цю проблему.
«Єврокомісія намагається нині зібрати усі ці спірні питання. Приміром, які будуть пріоритети, чи надаватимуться переваги конкурентності, чи буде створений четвертий енергопакет, і чи стане нашим пріоритетом енергобезпека», – зауважив він.
Ідеться про те, що єврочиновники на першому етапі матимуть доступ до комерційних угод країн-членів ЄС та їх енергетичних компаній із партнерами. А в майбутньому Брюссель визначатиме цінові параметри майбутніх домовленостей, тобто рекомендуватиме країнам спільноти певні ціни на газ. Тож Єврокомісія створює ринок покупців, де споживач не нестиме відповідальність за видобуток і транспортування енергоносія, але зможе диктувати правила гри. Експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер пояснює це можливістю диверсифікації газових джерел.
«Обидві сторони ідуть новим шляхом. Не лише Європейський союз шукає можливості диверсифікації газових джерел, намагаючись потроху відмовлятися від російського газу. Принаймні теоретично. Але й російська сторона ухвалила рішення – не брати участі у європейських споживчих енергоринках», – констатував Штефан Майстер.
Відмова від транзиту газу Україною
На нову енергетичну політику Європи у своєму виступі на конференції в Берліні відреагував глава «Газпрому» Олексій Міллер. Серед контрзаходів Росії він назвав подорожчання газу для європейців, переорієнтування на азіатські ринки та відмову – до 2019 року – від транзиту газу Україною. Глава російського газового монополіста заявив про намір глобально змінити підходи до європейського ринку. Росіяни мають намір обмежитися спорудженням газогонів до кордонів з ЄС, відмовившись від подальшого будівництва і управління інфраструктури територією Європи. Саймон Пірані відреагував на це прогнозом можливого розвитку подій.
«У європейських компаній ставлення до довгострокових угод поставок газу змінилося. Вони готові купувати газ із нинішніх прикордонних газосховищ, і ця позиція ще більше підтверджується негативним станом ринків. Я гадаю, що коли угода між «Газпромом» і «Нафтогазом» 2019 року закінчиться, то ситуація може істотно змінитися також і щодо європейських компаній», – сказав Саймон Пірані.
Така стратегія Росії викликає занепокоєння у європейців, оскільки доставка блакитного палива до держав Східної Європи здійснюється саме через українську газотранспортну систему. Проте без серйозних поступок і взаємних зобов’язань щодо конструктивного діалогу сторонам не обійтися, адже Росія ще упродовж тривалого часу буде ключовим постачальником газу в Європу. Тож дискусії на форумі з енергобезпеки – лише початок цього шляху.
Тим часом експорт газу Росією скоротився торік до десятилітнього мінімуму на тлі спаду споживання в Європі та Україні. Як повідомляв Bloomberg, поставки «Газпрому» до ЄС, Туреччини і країн пострадянського простору 2014 року не перевищили, за оцінкою UBS AG, 195 мільярдів кубометрів. Це на 10% менше, ніж 2013 року.
