Брюссель – Ні військова агресія Росії щодо України, ні стрімке зростання витрат на армію, які робить Кремль, не змінили підходу більшості держав НАТО і ЄС до витрат на збройні сили та безпеку. Про це йдеться у нинішньому звіті впливового Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Водночас, з огляду на небезпеку, нинішніми лідерами в Євросоюзі щодо внесків до своїх військових бюджетів є Польща та Литва.
Згідно з даними звіту шведського інституту, який вивчає проблеми миру та безпеки, безумовним лідером у Європі щодо військових витрат залишається Росія. Тим часом, як більшість європейських країн систематично зменшували інвестиції в оборону та безпеку, за останнє десятиліття Москва збільшила свій військовий бюджет аж на 98 відсотків.
Навіть сьогодні, коли столиці держав НАТО і європейської співдружності усвідомили, наскільки розв’язана Кремлем війна в Україні змінила безпекове середовище на континенті, все одно економічні заощадження переважають над необхідністю зміцнення безпеки. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода каже Сімон Вейземан, старший дослідник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру.
«Більшість європейських держав протягом тривалого періоду зосереджувалися на заощадженні, а не на обороні: подекуди її доволі істотно скорочували, – каже він. – Тільки тепер зайшла мова про необхідні зміни в цьому сенсі. Дії Росії, її військова модернізація протягом років не всіх насторожували однаково, але її нинішня роль в українській кризі, постачання зброї сепаратистам продемонстрували країнам Європи, що Росії довіряти не варто. Почалося зростання відчуття загрози, тож вони витрачають, або незабаром почнуть витрачати на оборону більше».
Шведський експерт зауважує, що минулого року і на початку нинішнього суттєво зріс і військовий бюджет України: воєнні дії на сході потребують значного озброєння як власного виробництва, так і, потенційно, придбаного за кордоном.
Польща і Балтійські держави армії зміцнюють, решта держав НАТО – заощаджує
Водночас, зауважує Сімон Вейземан, піклуватися про оборону на Заході будуть більше, бо тиск з боку союзу НАТО на свої держави-члени зростатиме. Водночас, заплановані витрати Росії на свою армію зменшуватимуться: такого високого рівня інвестицій у гонку озброєнь росіяни довго не витримають, чому, зокрема, сприятимуть низькі ціни на нафту й західні санкції, які істотно послаблюють їхню економіку.
Тим часом, як наразі російська агресія не внесла особливих змін у оборонні бюджети держав Заходу, Польща та країни Балтії динамічно нарощують свої оборонні потенціали. Скажімо, цьогоріч поляки збільшили видатки на армію на 20 відсотків, литовці – аж на 50.
Водночас, ці сусідні країни Росії, де втілюються програми модернізації армії та закупівлі нових сучасних озброєнь, є винятками на тлі загальних тенденцій.
Інститут SIPRI прогнозує, що наступного року Польща відповідатиме вимогам НАТО: на оборонні витрати там виділятиметься 2 відсотки ВВП країни. Але це докорінно не змінить ситуації в альянсі, де аж 21 країна із 28 виділяє на оборонні потреби менше ніж 1,5 відсотка від своїх ВВП. Причому, йдеться навіть про найбільші країни НАТО: в Німеччині ця частка становить 1,2 відсотка, в Іспанії – 0,9, Італії – 1,1, Канаді – 1 відсоток.
Зайнятися безпекою в ЄС заважають бюджетні кризи – експерт
Експерт із питань врегулювання криз при аналітичному центрі «Група з досліджень та інформації щодо миру та безпеки» (GRIP) Федеріко Сантопінто вважає, що економічні проблеми все ще превалюють над питаннями безпеки, але це не означає, що вони серйозно не сприймають кризу в Україні.
«У першу чергу все це через бюджетні кризи в європейських країнах, – пояснює він. – Вони намагаються спочатку їх збалансувати, а вже потім збільшувати витрати на армію. Важливо усвідомити, що економічну та бюджетну кризу в ЄС сприймають також як стратегічну загрозу».
Брюссельський експерт наводить слова одного з європейських військових генералів, який зауважив: «Перша стратегічна загроза для об’єднаної Європи – це бюджетна криза. Якщо наші рахунки не будуть у порядку, то ми ризикуємо мати великі проблеми навіть на військовому фронті».
