Майже усі спеціалізовані медичні заклади у Донецькій та Луганській областях залишилися на підконтрольних сепаратистам територіях, визнають представники місцевої влади. Зараз у регіоні намагаються створити умови, щоб перевести ці лікарні та медичні центри в інші міста. Водночас, постраждалі від обстрілів лікарні потребують реконструкції. А застаріле обладнання, якими оснащена частина з них, не може обслуговувати всіх пацієнтів, кількість яких за рахунок переселенців зросла в рази.
У Миколаївці на Донеччині розташована центральна лікарня Слов’янського району, яка обслуговує близько п’ятдесяти тисяч людей. Зокрема, сюди звертаються співробітники Слов’янської теплоелектростанції та діти із тутешнього центру для людей з інвалідністю.
Кілька місяців тому, коли на цих територіях тривали бої, хірургічні операції доводилось проводити у підвалі.Тоді ж від обстрілів постраждала будівля лікарні: тепер у дощову погоду зі стелі в операційній та рентген-кабінеті тече вода.
У приміщенні, де стоїть обладнання, перебувати під час дощу небезпечно, говорить завідувач рентген-відділення Валерій Доценко.
Генератор стоїть, він видає 150 тисяч вольт, обстежувати вже тоді (коли іде дощ – ред.) не можна. Є у нас палатний апарат, він вас виручає. Але на ньому немає захисту такого, як потрібно. Він 77-го рокуВалерій Доценко
«Генератор стоїть, він видає 150 тисяч вольт, обстежувати вже тоді (коли іде дощ – ред.) не можна. Є у нас палатний апарат, він вас виручає. Але на ньому немає захисту такого, як потрібно. Та й цей…він 77-го року, самі розумієте», – пояснює лікар.
В операційній вода зі стелі скрапує у тазики і відра. Від вологи потроху облуплюється побілка зверху на стінах.
Тепер, коли ситуація у Миколаївці відносно спокійна, окрім місцевих, до лікарні звертаються і переселенці. За словами головного лікаря медзакладу Олександра Біланова, поки триває конфлікт, у переселенок тут народилося близько сорока дітей.
Відновлювати будівлю лікарні планують за кошти проекту міжнародних організацій, зазначає у коментарі Радіо Свобода представник Донецької облдержадміністрації Олександр Кравцов. Окрім районної лікарні у Миколаївці, за його словами, капітального ремонту потребує лікарня Великоновосілківського району, а лікарня Мар’їнського району працюватиме у Курахові, і щоб привести до ладу приміщення для неї, області потрібні додаткові гроші. Фінансуватись все це буде або з обласного бюджету, або з державного.
«Це може бути або обласний бюджет, або є джерела фінансування у державному бюджеті: це фонд регіонального розвитку, в якому для нашої області передбачено 242 мільйони гривень. І в нас є ще субвенція на відновлення, передбачена у державному бюджеті, це 150 мільйонів гривень», – зауважує Кравцов.
За його даними, сьогодні зі ста тридцяти восьми медичних закладів Донеччини на підконтрольних Україні території залишилось тільки сорок сім. У містах, які контролюють сепаратисти, зараз, зокрема, Центр материнства і дитинства, Інститут невідкладної та відновної хірургії імені Гусака та все їхнє обладнання.
У нас є рік, щоб відродити «втрачені» медзаклади – Маслов
У сусідній Луганській області планують перевести декілька відділень обласної лікарні у Сєвєродонецьк – приміщення лікарні заводу «Азот», яке нині стоїть порожнє. Зараз обласна лікарня фактично розділена між Сєвєродонецьком, Лисичанськом і Кремінною, зазначає начальник управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації Єгор Маслов.
На підконтрольних сепаратистам територіях Луганщини лишились онкодиспансер, туберкульозний диспансер, центр для ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, обласна станція переливання крові, говорить він.
«Я думаю, у нас є час протягом цього року, щоб відродити все це на нових територіях», – каже Маслов.
За його словами, фахівці, що переїхали, отримують зарплату, а для згаданих лікарень вже знайшли приміщення на українських територіях, однак будівлі потребують ремонту і обладнання, на що у бюджеті грошей не закладено.
Фактично усі спеціалізовані медичні заклади у Донецькій та Луганській областях залишилися на непідконтрольній Україні території, і люди не можуть отримати допомогу на належному рівні, говорить Юрій Савко, керівник проекту ПРООН з відновлення соціальних послуг на Донбасі, який фінансується урядом Японії. Водночас, за його словами, кількість населення зросла за рахунок переселенців.
У лютому і березні у регіоні працювали дві місії спеціалістів проекту, які відбирали об’єкти для реконструкції, консультуючись із місцевою владою та неурядовими організаціями. Обласна лікарня у Сєвєродонецьку і районні лікарні у Миколаївці та Рубіжному вже затверджені на раді проекту, незабаром почнуться відновлювальні роботи.
