За деякими даними, понад тисячу українців можуть перебувати сьогодні у полоні сепаратистів. Попри домовленості у Мінську, які передбачають обмін всіх на всіх – цієї умови дотримуватися складно. Оскільки, жодна зі сторін не знає точної кількості своїх людей у полоні. Про усі підводні камені процесу обміну військовополоненими в ефірі передачі «Донбас. Реалії» на Радіо Свобода розповів координатор групи звільнення полонених «Патріот» Олег Котенко.
– Чи правда, що у влади немає офіційної статистики про кількість заручників?
– Дуже складно говорити про заручників живих або загиблих, оскільки дійсно статистики такої немає. Особливо ускладнена ситуація з цивільними. Дуже багато у період квітень-липень зникало людей у Горлівці, Донецьку. Крім цього, нам не відома точна їхня кількість. Оскільки на боці наших добровольчих батальйонів воювали люди неофіційно влаштовані. Приходили люди, готові захищати Батьківщину, їм видавали автомат, записували на папірці його ім’я та прізвище. Тоді він йшов у бій і більше звідти не повертався.
І коли постає питання, скільки у вас зниклих безвісти, виявляється вполовину менше, тому що багато з них були просто неоформлені. Мова йде, наприклад, про «Айдар», «Азов» тощо.
– Скажіть, наскільки реально зрозуміти, хто ж порушує Мінські домовленості – Україна чи так звані «ДНР» та «ЛНР»? Оскільки згідно з документом, обмін полоненими мусить тривати постійно.
– Одразу зазначу, що у Мінську-1 та в Мінську-2 одним із пунктів був обмін військовополоненими, так зване «всіх на всіх». Ця формула апріорі не може працювати, оскільки точну кількість наших на тій стороні ми не знаємо. Так само, як не знаємо, скільки, за їхніми даними, є у нас. Ми маємо узгодити списки, усі списки, і лише потім зробити цей обмін.
Що відбувається сьогодні: ми говоримо, що міняємо всіх на всіх, а забираємо 150-140 людей. Це не «усі». Українська сторона намагається виконувати умови і віддавати їм усіх тих, хто є на нашій території. Та сторона каже: «Хлопці, кого ви нам віддаєте? Ми не знаємо, хто це». Ви нам віддаєте бабцю чи сепаратиста, який стояв на барикадах у Слов’янську, грубо кажучи. Вони дуже обурюються цьому. І тоді стало зрозуміло, що «всі на всіх» не витримується. Тому цей пункт не може бути виконаний. Утім, це не головна проблема.
– А яка тоді?
Проблема у перемовниках. Від України чомусь виступає Медведчук
– Проблема у перемовниках. Від України чомусь виступає пан Медведчук. Ніби у державі немає людей, які могли б налагодити контакт із тією стороною. Так, наша організація бере участь у звільненні полонених, але ми не виступаємо від держави. Ми робимо те, що мусимо. Група «Патріот» звільняє достатню кількість людей навіть без обміну. Коли президент Петро Порошенко сказав, що після Мінська-2 було звільнено 140 людей, він помилився. Їх було звільнено на 50-60 людей більше. Чомусь ту кількість людей, яку звільнили без обміну, не зарахували до офіційної статистики.
– Олег, яка мотивація рухає Вами? Ви ж, мабуть, працюєте, заробляєте гроші. Я запитую тому, що кажуть, ніби за звільнення такі, як Ви, беруть гроші.
– Така проблема є. Щодо мене, то я перебуваю у відділі при Міністерстві оборони, який займається військовополоненими. І вони платять зарплату. Звісно, що група була створена раніше, ніж створили цей відділ. Я координатор цієї групи, і тому я не можу кинути цих хлопців. Інші ж живуть за рахунок пожертв.
Є врешті люди бізнесу, які дають нам можливість пересуватися, заправляти авто паливом, волонтери нам ці автівки дарують. Був момент, коли хтось міг користуватися ситуацією – коли у людей горе, то вони готові будь-які гроші віддати, які нібито попросять бойовики.
До слова, представники офіційних «ДНР» та «ЛНР» жорстоко карають, коли за полонених хочуть брати гроші. Аж до розстрілу. Там жорстко з цим борються. І, на мою думку, правильно робити: не вбивати людей, а карати. На нашій же стороні такого покарання не існує. Ми багато спілкуємося з рідними полонених, і вони жаліються, що є така ситуація.
– Яку компенсацію може запропонувати держава рідним волонтерів, які їдуть на фронт, потім місяцями перебувають у полоні? Чи є якась програма допомоги?
– Досі такого немає. При Комітеті національної безпеки та оборони створюється рада, яка займатиметься напрацюванням законопроектів з реабілітації військових та волонтерів, які були у полоні.
