Берлінське видавництво Econ випустило книгу відомого в Німеччині журналіста, автора багатьох журналістських розслідувань у сфері організованої злочинності як у Західній Європі, так і в Росії Юргена Рота «Секретна папка С: Смоленськ, MH17 і війна Путіна в Україні». MH17 – номер рейсу, який виконувався «Боїнгом» компанії Malaysia Airlines, збитим над Східною Україною. У травні книга вийде і в Польщі.
Сьогодні можна доказово констатувати, що документ, який представив результати російського офіційного розслідування, в деяких положеннях неправдивий, він містить маніпуляції
– У книзі йдеться не тільки про загибель літака Качинського 5 років тому. Це і про політику Кремля в цілому, про політику брехні Володимира Путіна. Ці особливості політики демонструються як на прикладі трагедії в Смоленську, так і на більш ранніх прикладах, ну і на прикладах війни в Україні. Цю червону нитку я і описую в книзі. Тепер про нові факти. Сьогодні можна доказово констатувати, що документ, який представив результати російського офіційного розслідування, в деяких положеннях неправдивий, він містить маніпуляції. Існують дані джерел з розвідки Німеччини на те, що на борту літака стався вибух або навіть два, і що ці вибухи були результатом операції ФСБ. Є багато доказів, що також говорять на користь того, що на борту сталися вибухи. Доведено також, що на пілотів не чинили жодного тиску, доведено, що судово-медичне дослідження решток загиблих містить фальсифікації. Незалежні судово-медичні експерти не отримали доступу до частини останків.
Одним словом, є багато посилань на те, що цей політ і катастрофа літака не були звичайною авіатрагедією, а були результатом маніпуляцій з метою спричинити падіння літака. У мене немає незаперечного доказу цього, він, я думаю, ніколи не буде знайдений, але протиріччя в офіційній версії події настільки великі і настільки очевидні, що вони кричать про необхідність незалежного міжнародного розслідування. Але таке розслідування було з самого початку відхилене як російською, так і польською сторонами.
– Чи є у вашій книзі додаткові підтвердження версії, що на місці трагедії діяла розстрільна команда, яка добивала тих, хто залишився в живих?
– Існують нові докази, представлені міжнародними, точніше, американськими судмедекспертами, які, зокрема, вивчили і дослідили одну фотографію чоловіка, котрий лежав на землі на місці падіння літака. Експерти бачать на фото слід пострілу в голову. Проблема в тому, що тіла цього більше немає, і що цей висновок зроблений тільки на підставі вивчення фотографії. Тому я з обережністю публікую ці висновки, і це тільки доказ, що вимагає подальшого дослідження, яке проведене не було. Слід пам'ятати, що конспірологічні версії інциденту широко поширені в Польщі, і я намагаюся у своїй книзі уявити позиції обох сторін і показати суперечності обох. Мало кому відомо, що є міжнародно визнані вчені як у Польщі, так і в США та Австралії, які доказово висловили свій глибокий сумнів в офіційних версіях, висновках і поясненнях, але вони не були в Польщі сприйняті всерйоз.
– Багато було написано про роль авіадиспетчерів, які спрямовували літак на посадку. Як бачиться Вам їхня роль?
Команди, зокрема, про те, сідати чи ні, надходили з Москви, а зовсім не від людей на місці
– Це залишається малозрозумілим. Існують різні оцінки команд, які отримував від диспетчерів екіпаж літака. Ці команди, зокрема, про те, сідати чи ні, надходили з Москви, а зовсім не від людей на місці. У цих переговорах літака із землею звучали різні відомості про висоту, на якій знаходився літак. У диспетчерській вежі аеропорту панував хаос, але записи розмов у цій вежі загублені і не можуть більше бути досліджені.
– Для чого, на Ваш погляд, потрібно було Путіну знищення цього літака, якщо допустити, що це робилося за його наказом?
– Я не думаю, що мав місце безпосередній наказ Путіна. Він, за його правилами, ніколи прямі накази такого роду не формулює. Його політична воля реалізується через інші механізми, що можна бачити і в історії з вбивством Нємцова, і ще раніше в історії вибухів будинків у 1999 році. Тоді за цим, очевидно, стояла ФСБ, але тих, хто міг би свідчити, вже немає на світі.
Лех Качиньський і його Національно-консервативна партія були тоді, в 2008-2010 роках, непримиренними супротивниками Путіна і політики Кремля, ніхто не був у Польщі настільки антиросійськи налаштований
Лех Качиньський і його Національно-консервативна партія були тоді, в 2008-2010 роках, непримиренними супротивниками Путіна і політики Кремля, ніхто не був у Польщі настільки антиросійськи налаштований, як ця партія і її лідер, і, відповідно, уряд.
Другим пунктом був договір з «Газпромом», який Лех Качинський не хотів підписувати, і який одразу ж після катастрофи тодішній прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підписав
Другим пунктом був договір з «Газпромом», який був «Газпрому» вигідний, але який Лех Качинський не хотів підписувати, і який одразу ж після катастрофи літака тодішній прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підписав з тодішнім прем'єр-міністром Росії Путіним.
Качинський прагнув до союзу з балтійськими державами, союзу проти Росії, і він, звичайно, був пилинкою в оці російського лідера Володимира Путіна
Все це могло бути мотивом, але все ж не є ключовим поясненням. Але зрозуміло, що Лех Качинський і його партія (і це видно з публічних виступів польських політиків) повинні були заважати Путіну, дратувати його. Качинський прагнув до союзу з балтійськими державами, союзу проти Росії, і він, звичайно, був пилинкою в оці російського лідера Володимира Путіна.
– Чи бачите Ви зв'язок між історією з літаком Качинського та подальшими діями путінської Росії в Криму і Україні?
– Так, я бачу і показую у своїй книзі цей зв'язок. Уже в історії з літаком була розв'язана пропагандистська кампанія, яка виглядає сьогодні нешкідливою в порівнянні з тим, що світ побачив під час анексії Криму, під час дій Росії в Україні щодо підтримки сепаратистів.
Зі Смоленська почалася ця систематична політика брехні Володимира Путіна, політика підробок
Але зі Смоленська почалася ця систематична політика брехні Володимира Путіна, політика підробок, яка посилилася після його повернення в крісло президента. Я у своїй книзі роблю екскурс у минуле Путіна і показую, що це завжди було в системі Путіна: поєднання брехні і дезінформації, що особливо яскраво було продемонстровано щодо Криму й України.
Якби ця катастрофа відбулася не п'ять років тому, а сьогодні, то це могло б стати сірником для пожежі нової війни
Якби катастрофа з літаком Качинського сталася не п'ять років тому, коли відносини між Росією і Заходом були вельми хорошими і Путін мав славу політика, словам якого можна довіряти, політичним партнером Заходу, якби ця катастрофа з літаком президента Польщі, з генералами, які працювали в НАТО, на борту, з політичною елітою країни відбулася не п'ять років тому, а сьогодні, то це могло б стати сірником для пожежі нової війни. І це не випадково, що російський президент все частіше погрожує застосуванням атомної зброї. Все це дуже небезпечні тенденції, небезпечний розвиток, і як Захід повинен на це реагувати, мені невідомо.
– Як Ви оцінюєте дії і заяви німецьких політиків, уряду Німеччини щодо Росії і Путіна? Як Ви оцінюєте політику Ангели Меркель в цьому сенсі?
Ангела Меркель веде, на мій погляд, послідовну та виважену політику. Натомість серед соціал-демократів є чимaлo пропутінсько налаштованих політиків
– Я би розділив тут своє ставлення до двох частин урядового табору. Ангела Меркель веде, на мій погляд, послідовну та виважену політику. Натомість серед соціал-демократів є чимaлo пропутінсько налаштованих політиків, як, наприклад, колишній прем'єр-міністр землі Бранденбург Маттіас Платцек. Такі діячі, як раніше колишній канцлер Герхард Шредер, виходять все ще з того, що Путін залишається партнером, заслуговує довіри. Ці позиції теж є результатом того, що політики не бачать альтернатив дипломатичному або економічного тиску, і ніхто не хоче війни, бо вона веде до кінця нашого світу. Але проблемою є те, що нинішній Володимир Путін непередбачуваний, його логіку неможливо прорахувати, і з приводу його планів нічого неможливо передбачити і планувати. Принаймні, Ангела Меркель тепер це добре розуміє. Щодо соціал-демократів і особисто міністра закордонних справ пана Штайнмайера, я не цілком в цьому впевнений.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
