У Росії у пункті тимчасового розміщення для біженців в Ангарську живе 70 українців. Попри це, віднедавна його вважають зачиненим. Влада неодноразово намагалися вивезти звідти всіх біженців, але люди бояться змінювати місце проживання: вони впевнені, що їх обдурять і залишать із дітьми на вулиці.
За словами біженців, 31 березня до пункту приїхала комісія у складі чиновників та представників Міністерства з надзвичайних ситуацій. Біженцям нагадали, що 5 квітня їхня тимчасова реєстрації закінчується, та рекомендували збирати речі, адже потім їх почнуть виселяти примусово.
Люди панікують і не знають, що робити. За той час, що вони тут живуть, дехто зміг знайти роботу, але зібрати достатньо грошей на оренду житла поки що ні. Крім того, біженці сказали, що Федеральна міграційна служба ще не виготовила документи, які дозволили б їм офіційно влаштуватися на роботу.
«Знову ж таки, вони нам сказали, що ваші підйомні ви будете чекати ще дуже й дуже довго. Вони нас женуть – ви отримали програму, ви маєте з’їхати. Так, за законом, це так. Але за законом ще й підйомні належать», – сказала біженка Ніна Вороніна.
За її словами, чиновники почали закликати людей шукати нові помешкання вже на другий тиждень їхнього перебування у пункті тимчасового розміщення.
Однак навіть ті, хто має роботу, не в змозі забезпечити власні родини навіть найнеобхіднішим, не те, щоб житлом. Олена Лапідус, мешканка пункту для біженців, розповіла, що її чоловік, який знайшов роботу охоронця на автостоянці, має забезпечувати її та двох дітей, отримуючи лише 5000 рублів (близько 90 доларів на місяць).
Ба більше: біженці розповідають, що ночами чиновники проводили перевірки. Тих, хто не відчиняв двері, викреслювали зі списку мешканців пункту розміщення.
«Щоб перевірити, чи всі на місці, кого можна виписати швиденько, зняти з харчування. Вони вирішили зробити рейд, і не один. Вони проходили кімнатами. Хто відчинив – записали, на місці. Хто не відчинив – спить людина, 12-а година ночі, – отже його немає, йому є куди йти», – розповіла біженка Ольга Золотова.
Таким чином, з 70 людей, які були записані в пункті тимчасового розміщення, залишилося лише 13.
У Міністерстві соціального розвитку, опіки та піклування Іркутської області кажуть, що в допомозі соціально незахищеним категоріям біженців – пенсіонерам, інвалідам, матерям-одиначкам – вони не відмовляють. Однак утриманством займатися не будуть. Ті з біженців, хто може йти працювати, мають йти працювати.
Українці-переселенці розповідають, що найбільше їм сьогодні допомагають місцеві жителі, які приносять їм не лише одяг і необхідні речі, але й їжу.
Над матеріалом працювали Катерина Вертинська, Микита Татарський та Анна Шаманська