Неоголошена інформаційна війна та безпрецедентна інформаційна агресія Росії проти України триває вже близько року. На початку АТО експерти наголошували, що Україна програє інформаційну війну. Сьогодні вони констатують, що не відбулося ніяких радикальних змін, і наполягають – створювати стратегії протидії інформаційній агресії та втілювати їх у життя потрібно негайно.
Україна наразі має розробити стратегію інформаційної політики, якої немає і не було за всі роки незалежності, створити доктрину інформаційної безпеки та працювати над кібербезпекою, говорить медіа-фахівець Світлана Єременко. Але не можна говорити, що за час ведення інформаційного конфлікту нічого не було зроблено. Позитивних зрушень хоч і недостатньо, але вони є, каже Єременко.
«Відкрито український Кризовий медіацентр, створено інформаційно-аналітичний центр РНБО та прес-служби АТО, телеканал Ukraine today (на жаль, він не настільки потужний, щоб протидіяти «Russia today»). Створено рух «Інформаційний спротив», запроваджені щоденні брифінги Лисенка і Селезньова, ухвалений закон про телебачення і радіомовлення, відправлено до Ради Європи законопроект про реформи державних та комунальних ЗМІ», – констатує Єременко.
Держава звикла перекладати відповідальні завдання на волонтерів, зауважує Єременко, але працювати над інформаційною безпекою та кібербезпекою повинні Міністерство оборони, СБУ, РНБО та інші владні структури.
Як розширити інформаційний вплив України?
Для початку треба розділити цільову аудиторію на 5 напрямів: окупована територія Донбасу, зона проведення АТО, вільна Україна, Росія і світ, вважає експерт Центру дослідження Росії Денис Богуш. Для кожного з цих напрямів потрібно розробити схему діяльності і працювати відповідно до цієї схеми. Для ефективної протидії російській пропаганді теж потрібен чіткий план дій, зазначає Богуш.
«По-перше, потрібен професійний замовник від влади, але зараз його немає, далі системність підходу, сила сигналу і максимальне охоплення. Нам потрібно думати охватом, не просто зробити якийсь цікавий ролик в інтернеті, треба мати серйозне охоплення, щоб достукатися до тих територій, які нам потрібні. Далі – блокування російського сигналу для цільових аудиторій, і це вже робиться, пройшов вже рік цієї агресії, і зараз почали закривати російські канали, забороняти російські серіали тощо», – говорить Богуш.
Треба зважати на реципієнтів – Мінаков
Українська контрпропаганда не може бути дієвою, адже вона просто не доходить до адресата, говорить голова Фонду якісної політики Михайло Мінаков. Наприклад, у Слов’янську відновили українське телебачення і радіо, але населення його не дивиться і не слухає, через те, що мовлення ведеться українською, розповідає Мінаков.
«Таке враження в Києві складається, що є концепція, що у нас одномовна країна. Але ні. Навіть ті пропагандистські матеріали, які розумні, зважені і можуть впливати на зміну ситуації в регіонах, вони не доносяться, або доносяться не в тій формі, в якій це може бути прийнятне там. Треба зважати на реципієнтів», – робить висновок Мінаков, беручи до уваги результати опитування, зокрема у місті Слов’янську.
Медіаексперти повідомляють – для роботи з окупованими територіями та ведення інформаційної війни є безліч підходів у світовій практиці, а також громадських рекомендацій, розроблених конкретно для України. Але втілити ці методи в життя може тільки влада і вона повинна зробити це якомога швидше.
