У Всесвітній день інформування про аутизм у столичному парку імені Тараса Шевченка відбулась акція «Київ у блакитному». Діти, які страждають на аутизм, зібрали з розмальованих блакитних шматочків пазлу сердечко, що символізувало можливості таких дітей до навчання, а також випустили в небо блакитні повітряні кульки. Нагадати про себе – головна мета схожих акцій по всьому світу, адже «діти дощу» все ще невидимі у суспільстві.
7-річна Настя у рожевій шапочці з ведмедиком та шаликом з сердечками радіє блакитній кульці-рукавичці, яку їй надули волонтери і організатори акції «Київ у блакитному». «Це рука, це пальчики», – показує вона. Настя – «дитина дощу». Саме так прийнято називати дітей з аутизмом. Через свою недугу дівчинка не може нормально вчитися, розповідає її мама Аліна Кулик: «Ми тільки в школу-інтернат пішли. У звичайну школу ми піти не можемо. Важко знайти таких людей, які зможуть з нею працювати».
Допоки Аліна не стикнулася з аутизмом безпосередньо, про нього нічого не знала. В Україні цей стан називають хворобою і діагностують дуже пізно.
Аутизм діагностується до двох років, і, якщо своєчасно почати корекцію, то дитина може без всяких проблем адаптуватися до нормального життяОльга Ладна
«Аутизм діагностується до двох років, і, якщо своєчасно почати корекцію, то дитина може без всяких проблем адаптуватися до нормального життя. Якщо ж це буде невчасно, якщо це буде після трьох, чотирьох років, а то й шести, як у нас буває, то дитині, а потім і дорослій людині буде дуже важко. Вона залишається один на один зі своєю проблемою», – розповідає організатор акції «Київ у блакитному», голова правління співтовариства особливих сімей «Ми разом», яка теж є мамою «дитини дощу», Ольга Ладна. Впоратися з проблемою вона змогла лише через спілкування з іншими батьками хворих дітей.
Головними ознаками аутизму у дитини є труднощі у розумінні мови, відсутність появи радості, прямого зорового контакту, уникання інших людей і дітей, чутливість до звуків і дотиків. Його визначають за допомогою спеціальних тестів. В Україні є декілька реабілітаційних центрів, але більшість із них недержавні і коштують недешево.
Одне заняття з дитиною з аутизмом – в середньому 200 гривень на годину. Для успішної корекції потрібно 40 годин на тижденьОльга Ладна
«Одне заняття з дитиною з аутизмом – в середньому 200 гривень на годину. Для успішної корекції потрібно 40 годин на тиждень», – додає Ольга Ладна.
За статистикою, кожна 88-та дитина страждає на аутизм. Міністерство охорони здоров’я зареєструвало понад чотири тисячі таких дітлахів, але насправді їх значно більше, кажуть у Спілці захисту прав осіб з розладами спектру аутизму.
Відтак, громадські організації і батьківські ініціативи, об’єднані у Спілку, фактично перебрали на себе піклування дітьми з аутизмом – від виховання й освіти до працевлаштування. Як зазначає голова Спілки Наталія Андреєва, вони звернулися до українського уряду з проханням підтримати їхні ініціативи з підготовки педагогів і педіатрів, які зможуть працювати з «дітьми дощу». Адже найголовніше для дітей з подібними розладами – це перебування не у замкненому просторі, а у людському колективі.
Страх і нерозуміння завжди і всюди для людей є причиною, щоб відгороджуватись і відсторонюватисьНаталія Андреєва
«Суспільство повинно знати, що це таке, тому що незнання породжує страх. Страх і нерозуміння завжди і всюди для людей є причиною, щоб відгороджуватись і відсторонюватись. Коли діти з особливими потребами розвитку перебувають у закритих спеціальних закладах, в інтернатах, громада просто не розуміє їхніх потреб і особливостей.
Якщо такі діти виховуються і навчаються разом з іншими дітьми, вони не гублять зв’язків з однолітками, навіть і в дорослому віціНаталія Андреєва
Якщо ж такі діти виховуються і навчаються разом з іншими дітьми – вони не гублять зв’язків з однолітками, навіть і в дорослому віці. Вони стають повноцінними членами громади і можуть принести не тільки користь своїй родині, а й усій нашій країні», – наголосила Андреєва.
Згідно з даними опитувань, які навів раніше цього року Фонд допомоги дітям з синдромом аутизму «Дитина з майбутнім», третина опитаних батьків визнали, що «самі вирішують свої проблеми», але при цьому більшість не втрачають «надії на поліпшення ситуації» (таких понад 80 відсотків серед опитаних Фондом).
