Прага – Багато українців пильно приглядаються до того, що роблять їхні європейські сусіди, коли Україна стала жертвою агресії з боку Росії і потребує допомоги і солідарності. Найбільшого порозуміння очікують від найближчих сусідів, які пережили подібні речі у своїй історії. І хоча позиції деяких політиків сусідніх країн викликають здивування і розчарування українців, реакція простих людей, від активістів до великих бізнесменів, викликає вдячність і захоплення. Зокрема, у Чехії ця різниця між офіційною позицією і реакцією людей особливо відчутна.
Серед тих, хто не залишився байдужими до українців, відомий чеський мільйонер і звичайні пенсіонери, чеські підприємці, службовці й вчителі, гуманітарні працівники і пересічні люди – громадяни Чеської Республіки, які нині допомагають Україні та українцям пережити страхіття війни. Вони збирають гроші, наповнюють вантажівки гуманітарною допомогою і вирушають на Східну Україну.
Пересічні чехи допомагають охоче
Подати руку в тяжку хвилину – це найголовніше, вважають чехи, які пережили німецьку окупацію 38-го і радянську – 1968 року. Найголовніше – показати світові, що Україна не сама, вважають працівники найбільшої в Чехії гуманітарної організації «Людина у скруті». До війни її працівник Іво Докоупіл, фотограф і відомий мандрівник, займався розміткою пішохідних маршрутів у Криму. Це був проект чеської урядової допомоги Україні. Завершити роботу – розмітити маршрути навколо Сімферополя – йому завадила окупація півострова. Тепер Іво Докоупіл возить гуманітарну допомогу на Донбас. Як він розповів Радіо Свобода, чехи щиро і щедро відреагували на українську біду.
Мене приємно вразила прихильність як фірм, так і приватних осіб, ця хвиля солідарності, з якою зустріли чехи інформацію про те, що ми готуємо гуманітарну колону
«Повинен сказати, що мене приємно вразила прихильність як фірм, так і приватних осіб, ця хвиля солідарності, з якою зустріли чехи інформацію про те, що ми готуємо гуманітарну колону. Люди нам дуже допомагали, допомагали скрізь. В результаті ми назбирали на 30 тонн речей більше, ніж могли довезти на 10 великих вантажівках. Наші люди зрозуміли, яка ситуація в Україні, які люди мають проблеми. Наша перша колона була взимку, тому ми везли теплий одяг, покрівлю для будинків, також їжу, кухонні меблі і меблі для облаштування спалень, постіль, фольгу для вікон».
Іво Докупіл з гуманітарної організації «Людина у скуті» зараз готує вже третю колону, з бажаючими допомогти Україні не має проблем. Радість, з якою його і товаришів зустрічають українці, є найкращою подякою і свідченням, що витрачені зусилля не пропали даремно.
Найщедріша поміч від чеського мільйонера
Найбільшим жертводавцем для чеського «гуманітарного конвою» став мільйонер і філантроп Квідо Штєпанек, який надав для Сходу України і шифер, який виробляє його будівельна компанія, і машини, щоб його відвезти. Водії, які їздили на Схід України, також були волонтерами з його фірми. Голова компанії «Ізоліт-Браво» Квідо Штєпанек є серед тих, хто вірить у соціальну відповідальність бізнесу і доводить це на ділі.
«Якщо десь людина опиняється у скруті, й у наших силах їй допомоги, значить, ми так маємо зробити. Вважаю це цілком очевидною річчю. А ми таку можливість маємо. Адже в Чехії ми живемо, якщо порівняти з умовами життя на Сході України, дуже добре. А тому є нашим обов’язком допомагати», – говорить чеський підприємець.
На його думку, чехи просто не мають морального права стояти осторонь через свій історичний досвід зі спротивом диктатурі.
Думаю, що так само, як у 1938-му великі європейські держави списали Чехословаччину, так сьогодні, на жаль, списують УкраїнуКвідо Штєпанек
«Я відчуваю певний несплачений борг перед Україною, тому що ця ситуація, яка настала зараз між Україною та Росією, мені дуже нагадує 1938 рік, тобто ситуацію, яка склалась між тодішньою Чехословаччиною і Німецьким Рейхом. Думаю, що так само, як тоді великі європейські держави списали Чехословаччину, тобто нас, так сьогодні, на жаль, списують Україну. Мені це цілком не подобається. І я б хотів це змінити».
Квідо Штєпанек в Україні ще не був, як він розповів Радіо Свобода, минулого місяця вже вибирався, хотів сам за кермом вантажівки везти гуманітарну допомогу на Донбас, але професійні водії його переконали, що це зроблять краще за нього. Зрештою, Квідо Штєпанек тих фахівців-добровольців сам і знайшов серед своїх працівників, і вони з радістю виїхали в Україну.
Потрібно допомогти і родинам учасників АТО
Квідо Штєпанек ініціював також гуманітарну акцію «Спочатку свобода, потім бізнес», до якої залучає інших підприємців з Європи, щоб надати допомогу Україні. А минулого року на будівлі своєї фірми в місті Яблонному-над-Орліці підняв український прапор. До речі, серед працівників його фірми так само багато українців. Квідо Штєпанек переконаний, що українці свій бій за свободу виграють.
Хоча ситуація сьогодні не дуже доброзичлива і трохи нагадує 1938 рік, думаю все ж, що тієї страшної війни не буде. Списати Україну їм не вдасться, хоча нинішні великі держави і не діють добреКвідо Штєпанек
«Думаю, все закінчиться добре, я оптиміст. Хоча ситуація сьогодні не дуже доброзичлива і трохи нагадує 1938 рік, думаю все ж, що тієї страшної війни не буде. Списати Україну їм не вдасться, хоча нинішні великі держави і не діють добре. Минулого тижня я підписав петицію «Зупиніть війну в Україні, допоможіть українцям», яку ми надіслали Ангелі Меркель, Девіду Кемерону, Дональду Туску. В ній ми закликаємо допомогти Україні, щоб її не списували, щоб не повторили помилок минулого».
Крім гуманітарних організацій та філантропів, допомогу українцям збирають і прості чехи, які її возять-носять до організацій, пов’язаних з Україною. Працівниця недержавної організації «Українська європейська перспектива» Галина Андрейців розповіла Радіо Свобода, що на заклик допомогти Україні відгукнулось дуже багато чехів.
«Зараз ми допомагаємо воїнам АТО, їхнім сім’ям. І чехи відгукнулися дуже добре як першого разу, так і зараз. Чесно кажучи, не очікувала такої теплоти, такої підтримки. Вони дзвонили, питали, що відбувається, слідкували за стрімами, заходили просто за порадою, чим можуть допомогти. А зараз запитують, чи можуть когось забрати до себе на якийсь час, може діток якихось, може сім’ї», – розповідає Галина Андрейців.
Небайдужі до чужої біди чехи без вагань простягнули руку допомоги українцям. Історична пам’ять і власний досвід виявились найкращими порадниками. І для українців важливо знати, що в боротьбі з окупацією вони не самі.