Харківська і Одеська області України зараз найбільше довіряють російській пропаганді, найменше – жителі Івано-Франківської та Львівського областей. Такого висновку дійшли соціологи, вираховуючи індекс результативності російської пропаганди в Україні. Натомість, наявність диплома про вищу освіту не дає імунітету перед фейками. Що впливає на довіру українців до пропаганди про «бандерівців» та «хунту»?
Освіта, вік та стать майже не впливають на схильність вірити російській пропаганді. Такого висновку дійшли експерти Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), вираховуючи індекс результативності російської пропаганди (РРП). Директор КМІС Володимир Паніотто пояснює: показник вивели на базі того, наскільки людина згодна з найпоширенішими пропагандистськими тезами. Аби це з’ясувати, близько двох тисяч респондентів опитали, як вони оцінюють мотиви Революції гідності та легітимність влади офіційного Києва.
«Є такий псевдологічний ланцюжок, який полягає в тому, що Майдан був організований американцями разом із націоналістами, в результаті Майдану до влади прийшли націоналісти, що загрожують російськомовному населенню України, Крим та Схід України були в небезпеці, Крим вдалося захистити, включивши його до складу Росії, а Схід повстав і хоче незалежності і гарантій безпеки, націоналісти, що незаконно прийшли до влади, почали війну зі своїм народом», – пояснює предмет дослідження Паніотто.
Найбільше російській пропаганді довіряють на Донбасі та Харківщині
Середній по Україні індекс – 26 зі 100, тоді як українці на Сході більш схильні вірити російським фейкам. Зокрема, найвищі показники – серед мешканців Донецької (РРП – 50), Харківської (РРП – 50) та Одеської (РРП – 42) областей. Найменш сприйнятливі до російської пропаганди в Івано-Франківській (РРП – 6), Львівській (РРП – 8) та Волинській (РРП – 9) областях.
Водночас, істотних відмінностей за статтю і віком немає: жінки (РРП – 28) трохи більше схильні до впливу російської пропаганди, ніж чоловіки (РРП – 25), а люди старші 70 років (РРП – 29) дещо більше схильні до впливу, ніж у середньому по Україні (РРП – 26). А особи з вищою освітою (РРП – 24) трохи менше зазнають впливу пропаганди, ніж в середньому по Україні (РРП – 26).
Натомість, заможність респондента значною мірою впливає на його довіру до російських пропагандистських повідомлень. Індекс людей, яким не вистачає грошей навіть на їжу – 38. А тих, хто може собі дозволити купити все, що захоче – 3. Саме в цій категорії, на тлі середнього по Україні індексу 26, найбільший різнобій.
Водночас, експерти КМІС, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, застерігають від однозначних висновків. За їхніми словами, не можна говорити про пряму залежність довіри до російської пропаганди від статків людини: результати тісно пов’язані з демографічними особливостями регіону, звідки людина походить. Зокрема, експерти посилаються на сильніше зубожіння Донбасу, аніж заходу України, через бойові дії. Також радять звертати увагу на те, що прибутки українців середнього віку суттєво відрізняються від прибутків пенсіонерів.
Вища освіта допомагає аналізувати різні джерела інформації – соціальний психолог
Соціальний психолог Віктор Пушкар розповідає, що працював над аналогічним дослідженням про споживання медіапродукту. Експерт зауважує, що може лише частково погодитись з тим, що рівень освіти не впливає на довіру до російських вигадок. За його словами, вища освіта все ж допомагає аналізувати різні джерела інформації.
Водночас, Пушкар вбачає зв’язок між бідністю та довірою до неперевіреної інформації. За його словами, незаможні люди переважно можуть собі дозволити лише безкоштовні медіа. Тож якщо, наприклад, ті, які роздають українцям у переходах метро, мають проросійську позицію – це суттєво впливатиме на аудиторію.
«Людина, яка має великі гроші, але має проблеми з головою і не вміє працювати з інформацією – вона в будь-якому разі схильна вірити різним трохи дивним, з точки зору інших людей, фактоїдам (хибне твердження, яке видається за достовірне – ред.)», – пояснює експерт.
Загалом, за результатами опитування КМІС, російським медіа в Україні повністю не довіряють 59.8%, скоріше не довіряють 20.6%, скоріше довіряють 5.8% та повністю довіряють 3.1%, вагаються 10.7% респондентів.
