Одеса – Понад 500 студентів із донецьких, луганських та кримських вищих навчальних закладів перевели до вишів Одеси. Більшості з них вдалося зберегти за собою місце на бюджетній формі навчання. За словами самих переселенців, їх добре прийняли в Одесі, але проблеми все одно є. Представники молодіжних спільнот вирішили дослідити, як реалізовується право на освіту серед колишніх студентів із зони АТО та Криму.
В Одесі навчаються понад півтисячі колишніх студентів вищих навчальних закладів з зони АТО. 19-річна Маргарита Овсяннікова – одна з них. Дівчина родом із Макіївки. Раніше вона навчалася у Горлівці, але вимушена була виїхати з Донеччини. В Одесі Маргарита почала відвідувати лекції Південноукраїнського національного педагогічного університету як вільний слухач. У грудні добре склала сесію, а потім і академічну різницю, що складала шість предметів. Це дало змогу Маргариті перевестися на навчання у новий університет офіційно.
«Зараз ми вже офіційно навчаємося тут на бюджетній формі навчання, але досі немає стипендії. Ми отримуємо державну допомогу. Це 400 гривень в місяць. Але цього зовсім недостатньо, щоб нормально жити», – розповідає студентка. Дівчина впевнена: через таку ситуацію тим, у кого на новому місці немає родичів, доводиться йти працювати, а через це страждає навчання.
Труднощі студентів з Донбасу та Криму занепокоїли представників молодіжного громадського руху. Члени Національного студентського союзу та організації «Студентський захист» вирішили дослідити як реалізовується право студентів-переселенців на освіту. Основні проблеми, які вдалося виявити, активісти розділили на дві групи: соціальні та академічні. Більшість опитаних вказували на труднощі з поселенням у гуртожитки. Це пов’язують із тим, що процес зарахування студентів з Донеччини та Луганщини був дещо затягнутий та відбувався зокрема і після початку навчального року, тому їх поселяли за залишковим принципом.
За словами президента Національного студентського союзу Миколи Бучка, під час дослідження вони виявили тенденцію, згідно з якою більшість студентів родом саме з обласних центрів не захотіли переводитися у нові виші та продовжили навчання у зоні АТО. «Здебільшого переїздили ті, хто навчалися у місцевих вузах та жили там у гуртожитках, тобто родом не з Донецька чи Луганська. Також дуже мало тих людей, які мають тут родичів», – коментує він.
Кримські студенти не можуть забрати документи з колишніх вишів
Близько 70 відсотків переселенців, які тепер навчаються в Одесі, досі не отримали студентських квитків встановленого зразка. Координатор моніторингу Анатолій Ігнатович повідомив, що з цієї причини студенти не можуть користуватися різноманітними пільгами, зокрема на проїзд залізничним та іншими видами транспорту.
«Банально, щоб доїхати до місця свого попереднього проживання та забрати якісь речі, вони мають платити не 50, а всі 100 відсотків вартості квитка. На даному етапі це є принципово важливо саме для таких студентів», – зазначає він.
При зміні вишу у студентів були труднощі і щодо здачі академічної різниці, яка в деяких випадках могла становити близько 15 предметів. Значною проблемою експерти називають неможливість забрати документи з первинних начальних закладів. Координатор наголошує, що з цим частіше стикаються переселенці саме з Криму: «Дивним чином, у Криму, там, де навчальні заклади не були ушкоджені, студенти, їдучи туди за заліковкою чи особистою справою, отримують пряму відмову».
Критичних зауважень щодо психологічної адаптації у переселенців майже не було. Студенти розповідають, що переважна більшість нових викладачів та однокурсників ставляться до них приязно та багато в чому допомагають.
Ініціатори проекту мають намір передати результати моніторингу для ознайомлення у профільні владні структури, зокрема у Міністерство освіти і науки України.
Одеса – це перше місто, у якому був проведений моніторинг ситуації щодо отримання освіти тими, хто виїхав з Донбасу та Криму. Далі представники ініціативи планують провести подібні дослідження у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Київській областях.
