23 березня в Луганську так звана «федерація профспілок ЛНР» на чолі з колишнім керівником Луганської обласної організації «Молоді регіони» Олегом Акімовим організувала мітинг «Ні – економічній блокаді». Кілька сотень жителів окупованої Луганщини вимагали від президента України Петра Порошенка і премʼєр-міністра Арсенія Яценюка «зняти економічну, соціальну та транспортну блокаду ЛНР; погасити заборгованість по зарплаті і всіх соціальних виплат, сума боргу по яких склала понад 12 мільярдів гривень». При цьому 24 березня «Рада міністрів ЛНР» фактично проголосила російський рубль офіційною валютою, встановивши для виплат бюджетникам фіксований курс до гривні, на третину менший за офіційний у регіоні.
Крім плакатів із гаслами на кшталт «Ми вимагаємо дотримуватися Мінських домовленостей» і прапорів «ЛНР», мітингувальники в Луганську тримали в руках білі таблички з назвами міст та районів окупованої зони, надрукованими блакитними літерами, – як виглядає, саме такі таблички використовували ще місцеві «регіонали» на так званих «антифашистських» мітингах на підтримку дій президента Януковича. Зараз цей реквізит попередніх керівників Луганщини вірогідно використовують сепаратисти, вже для власних політичних цілей.
Організатор акції Олег Акімов вимагав від Києва «прислухатися до думки трудових колективів щодо повернення соціальних виплат». Але самопризначений «профспілковий лідер» забув нагадати, що на небагатьох працюючих підприємствах на території «ЛНР» місяцями не виплачується поточна заробітна плата.
І саме це є головною причиною незадоволення місцевого населення – принаймні бюджетників, які досі живуть обіцянками від так званих «міністрів».
Як зазначає автор рубрики Радіо Свобода «Листи з окупованого Донбасу» психолог Петро Іванов, час від часу луганським бюджетникам «лнрівці» виплачують замість зарплатні так звані «премії». Так, лише в березні працівникам виплатили борги в розмірі 1800 гривень – за жовтень.
Житель Луганська Ярослав Стецько додає, що, незважаючи на низьку купівельну спроможність, ціни на ринках і в крамницях міста значно вищі, ніж навіть в Києві. Картопля коштує від 11 до 13 гривень, яйця – від 18 до 22 гривень, навіть пиво коштує від 45 гривень за пляшку.
Попри це, в Луганську бракує гривні – через це так званий «голова ради міністрів ЛНР» Генадій Ципкалов заявив про запровадження в «народній республіці» мультивалютної системи. Також, щоб хоч якось стримати інфляцію, бойовики оголосили про фіксований курс гривні в Луганську до інших валют (1 російський рубль — 0,3917 гривні, 1 долар США — 23,2878 грн.; 1 євро — 25,4116 гривні), курс переглядатимуть кожного місяця.
Також «Рада міністрів ЛНР» 24 березня фактично проголосила російський рубль офіційною валютою. В постанові «Ради» йдеться, що «виплата заробітної плати працівникам бюджетної сфери, пенсій та інших соціальних виплат, призначених відповідно до чинного законодавства, може здійснюватися з використанням офіційної валюти – російського рубля». При цьому визначено, що «перерахунок виплат ... здійснюється з використанням коефіцієнта перерахунку з української гривні на російський рубль в розмірі 2,0».
Таким чином, керівництво «ЛНР» зменшило власний борг в гривні перед бюджетниками, лишивши їх частини зарплатні, завдяки новому, фіксованому курсу. І потроху легалізувало перехід власної економіки на повне утримання з боку Москви та її «гуманітарних конвоїв».
На цьому фоні дивним виглядає звинувачення мітингувальників на адресу Києва в економічній блокаді. «Яким чином Україна може організувати блокаду «ЛНР» і «ДНР», у яких є довгий некерований кордон з Росією?» – запитує блогер з Донецька Денис Казанський.
Тим часом пересічні жителі Донбасу, як виглядає, досі бояться спитати у керівництва «народних республік»: чому, незважаючи на потужну допомогу з боку Росії, життя в Луганську і Донецьку кожного місяця тільки погіршується?
