Два провідні члени парламентської фракції «Народного фронту» зазнали тиску з країн двох різних континентів – Європи та Азії – але кажуть про те, що за цим стоїть Москва, яка намагається дискредитувати український уряд на чолі з Арсенієм Яценюком. Депутата Миколу Княжицького звинувачено у нібито зґвалтуванні і подано в розшук «Інтерполом» на запит Камбоджі, а депутата Миколу Мартиненка швейцарська газета пов’язує з корупційними оборудками в галузі атомної енергетики. В обох випадках у Києві бачать причетність «руки Москви».
Депутата Миколу Княжицького звинувачено у зґвалтуванні і за позовом Камбоджі оголошено в розшук по лінії Інтерполу. Сам Княжицький заявив про сфальсифіковану Камбоджею справу і оголосив про намір довести це.
Дата, коли це нібито відбулося – 09.09.2011 року – я був у Києві, і ввечері з 8 на 9 вересня я вів програму «Вечір з Миколою Княжицьким» з відомими гостями у прямому ефіріМикола Княжицький
«Для мене очевидно, що справа сфальшована, тому що дата, коли це нібито відбулося – 09.09.2011 року – я був у Києві, і це підтверджено даними прикордонної служби, і ввечері з 8 на 9 вересня я вів програму «Вечір з Миколою Княжицьким» з відомими гостями у прямому ефірі. Я направив всі відповідні запити в МВС і в український Інтерпол, і в Інтерпол, який знаходиться в Ліоні. Сподіваюся, що буде реакція на ці запити, тим більше, для мене очевидно, що ця справа є абсолютно політичною», – сказав у коментарі Радіо Свобода Княжицький, який два дні був у Камбоджі за рік до того, коли нібито стався інкримінований йому злочин.
У замовленні справи проти нього депутат звинувачує російського бізнесмена Костянтина Кагаловського, з яким у нього був конфлікт через телеканал TVi.
«Пан Кагаловський є хресним сином Михайла Леонтьєва – відомого російського пропагандиста, який під час правління Ющенка довгий час був персоною нон-грата в Україні, який є віце-президентом «Роснефти», одним з фінансистів того, що відбувається в Донецьку. Вони друзі, і це все є в пресі, це відкриті факти. Пан Кагаловський зараз не вилазить з Кремля, він постійно там знаходиться і він був одним з тих, хто організував візит міністра закордонних справ Камбоджі з 2 до 4 березня цього року. А вже 11 березня з’явився запит зі сторони Камбоджі на адресу Інтерполу про нібито вчинений мною злочин», – сказав Радіо Свобода депутат.
Заступник прем’єр-міністра, глава МЗС Камбоджі Хор Намхонг і справді був у Москві з візитом на початку березня на запрошення глави російської дипломатії Сергія Лаврова.
Княжицький вже подав заяву до міліції щодо погроз та тиску на нього з боку іноземних спецслужб і російських пропагандистів. Він пояснив, що у Інтерполу є спеціальна процедура, і він зможе надати всі матеріали спростування в Україні. Про це повідомляє прес-служба МВС.
Було зафіксовано факти надання неправдивих даних до іноземних та міжнародних правоохоронних органів, що були інспіровані російськими спецслужбами
«Було зафіксовано факти надання неправдивих даних до іноземних та міжнародних правоохоронних органів, що були інспіровані російськими спецслужбами тa сфальсифіковані кримінальні переслідування у країнах третього світу», – йдеться у повідомленні прес-служби МВС України.
Відомство Арсена Авакова стверджує, що «факти таких фальсифікацій» знайшли підтвердження, а тому МВС України розпочало з цього приводу
«Інформаційне нищенння «Народного фронту»
Тим часом швейцарський тижневик SonntagsZeitung вмістив пару статей про про те, що провідний депутат «Народного фронту» Микола Мартиненко нібито ховає гроші у Швейцарії, і що 30 мільйонів франків було заарештовано на його рахунку в одному зі швейцарських банків.
Газета називає Мартиненка «енергетичним царем» України, соратником президента Петра Порошенка та правою рукою прем’єра Арсенія Яценюка. Тижневик, докладно розповідаючи про нібито корупційні оборудки, зазначає, що нинішня Україна перебуває у стані війни з Росією.
Видання пише, що Мартиненко, якого було допитано у Берні, не дивлячись на кілька змін влади в Україні за останнє десятиліття, так чи інакше був причетний до ядерної енергетики, і без нього не ухвалювалось жодне важливе рішення в цій галузі. Нині йдеться про потребу модернізації українських атомних станцій – зокрема, блоків номер 1 та 2 на Рівненській АЕС та першого на Південно-Українській АЕС. І для контракту було обрано чеську компанію Skoda JS, яку пов’язують з російською OMZ Group, яка часто є субпідрядником «Росатома».
Що стосується залучення компанії Skoda JS, то це, як на мене, ширма, яка має створювати враження залучення до української атомної енергетики, в якій домінує Росія, європейських компанійЯн Гаверкамп
«Ви можете продовжити життя атомної станцій лише до певної міри. З плином часу ризик значно підвищується. Тому ми, екологи, дуже незадоволені тим, що не було зроблено дослідження впливу на довкілля таких робіт з подовження функціонування атомних реакторів. А що стосується залучення компанії Skoda JS, то це, як на мене, ширма, яка має створювати враження залучення до української атомної енергетики, в якій домінує Росія, європейських компаній», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Ян Гаверкамп з міжнародної екологічної організації Greenpeace.
Сам «Народний Фронт» виступив із заявою, в якій говориться про «інформаційну атаку» на уряд і «Народний фронт» з боку Росії та діячів, які обслуговують російські інтереси в Україні.
У заяві згадується депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко, який оприлюднював інформацію про Мартиненка. У заяві Лещенка називають тим, хто «захищає інтереси великого енергетичного російського бізнесу – а значить, і Кремля».
«Народний фронт» звертає увагу, що інформацію про Мартиненка і оборудки в галузі ядерної енергетики оприлюднювали ліва чеська газета Pravo (Rude Pravo в часи комунізму в Чехословаччині), а також – більшою мірою – швейцарський тижневик SonntagsZeitung, який заява «Народного Фронту» називає «авторитетним» – саме в лапках.
Щодо самого тижневика, то він і справді не є політичним важковаговиком, хоча на своєму сайті зазначає, що є «європейською газетою року».
Мені важко сказати, чи ця газета є проросійською, але навряд чи хтось скаже, що ця газета входить до кола часописів європейського чи світового рівняБогдан Гаврилишин
«То не є такого європейського рівня газета, як от (швейцарські – ред.) Neue Zürcher Zeitung чи Le Temps. Вона є відомою, але вважати її газетою європейського чи міжнародного рівня було б важко. Мені важко сказати, чи ця газета є проросійською, бо вона не входить в коло газет мого інтересу. Але навряд чи хтось скаже, що ця газета входить до кола часописів європейського чи світового рівня. Я її такою не вважаю», – сказав Радіо Свобода економіст і меценат Богдан Гаврилишин, який постійно живе у Швейцарії, але багато працює в Україні.
За словами Гаврилишина, Росія має вплив у Швейцарії через те, що багато заможних росіян тримають гроші в швейцарських банках, але водночас додав, що пересічні швейцарці мають нині про Україну через Євромайдан і війну на Сході досить позитивне уявлення. Також, на його думку, Швейцарія під час головування в ОБСЄ минулого року «щиро намагалася владнати українську кризу», але не змогла це зробити через слабкість самої ОБСЄ. Швейцарія також долучилася до санкцій ЄС проти Росії, хоча не є членом ані ЄС, ані НАТО.
Справи пов’язує лише те, що і один, і другий – Миколи – Бала
Справи Мартиненка і Княжицького пов’язують лише однакові імена і приналежність до однієї політичної сили, вважає політичний експерт, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Щодо Княжицького, то це дійсно виглядає як примітивна провокація. Можливо, причини пов’язані з колишнім партнерством по TVI, можливо, з тим, що він є головою комітету і займає антипутінську позицію. А от стосовно пана Мартиненка, я думаю, це трохи іншеВіталій Бала
«Ці справи пов’язує лише те, що один і другий – Миколи. Щодо Княжицького, то це дійсно виглядає як примітивна провокація з декількох причин. Можливо причини пов’язані з колишнім партнерством по TVI, можливо, з тим, що він є головою комітету і займає антипутінську позицію. А от стосовно пана Мартиненка, я думаю, це трохи інше, і тут мають розбиратись правоохоронні органи Швейцарії. Тут я б був більш обережний. Спроби якось їх поєднати виглядають не зовсім коректно», – каже він.
Експерт вважає, що, якби певні сили хотіли завдати удару уряду Яценюка та «Народному фронту», то його спрямовували б не на Княжицького, а на більш близьких прем’еру людей.
«Удар по Миколі Княжицькому не нанесе такої шкоди Яценюку, як удар по Миколі Мартиненку. Є Андрій Іванчук й інші більш близьку йому люди», – наводить приклад Віталій Бала.
Списавши все на агресора і на війну, «Народний фронт» пішов легким шляхом, резюмує політолог. І в одному, і в іншому випадку має бути дуже чітке розслідування, яке й покаже винуватців міжнародних депутатських справ.
