Прага – Інтерес до України великий, а з ним не спадає й зацікавленість, особливо чеської молоді, до української мови, літератури, історії, традицій. Всупереч цьому в Карловому університеті в Празі, точніше – в його Інституті східнослов’янських студій, вирішили скоротити штати викладачів-україністів, що може позначитись на рівні викладання української мови і літератури в Чехії. Це викликало відповідну реакцію в широких колах громадськості як в Україні, так і повсюди у світі.
Історія україністики на чеських землях має давні й багаті традиції. У Празі в 1876 році побачило світ перше не цензуроване видання «Кобзаря». Зміцненню авторитету і високому рівню вивчення української мови, історії, літератури продовж 20 століття завдячуємо Івану Панькевичу, Оресту Зілинському, Дмитру Антоновичу, багатьом іншим. Їхня праця не пропала даремно, і нині чехи активно цікавляться українською літературою, її перекладають, а письменники тут бажані гості. Увагу багатьох до України привертають також нинішні драматичні події.
Скорочення пов’язані з фінансовими проблемами
У цьому контексті рішення скоротити штатний викладацький склад україністів у відомому Карловому університеті викликало великий резонанс: таке рішення, без сумніву, позначиться, на рівні вивчення української мови. Марек Пршігода – директор Інституту східноєвропейських студій, який є центром наукової україністики в Чехії – розповів Радіо Свобода, що українську мову і літературу в Інституті викладає троє штатних викладачів, натомість русистику – десятеро. І хоча інтерес до україністики великий, в Інституті, ймовірно, дійде до скорочень. Причини передусім фінансові, вважає директор Марек Пршігода.
Ми хочемо зберегти тут україністику, вивчення української мови, і сподіваюсь, що буде більший інтерес у зв’язку, наприклад, з подіями в УкраїніМарек Пршігода
«Перше питання є – важка ситуація фінансова, яка є тут цього року на факультеті, – каже він. – Це одне питання. Я сподіваюсь щиро, що ми цю важку ситуацію переживемо і зможемо в майбутньому рішати її, наприклад, проектами. Зараз готуємо великий проект європейський, до якого хочемо включити партнерів з України. І друге питання це наша мета, на яку я завжди наголошую, це моя концепція як директора Інституту: ми хочемо зберегти тут україністику, вивчення української мови, і сподіваюсь, що буде більший інтерес у зв’язку, наприклад, з подіями в Україні».
Захистити україністику в Чехії – сьогодні головне завдання
Директор Інституту розповів про нові плани і проекти для забезпечення вивчення української мови і літератури в інституті, однак, на його думку, системність навчання може бути порушена. Адже в разі, якщо буде скорочений один штатний викладач із трьох, це означає скорочення україністики на третину з відповідними наслідками.
Це – практично припинення діяльності україністики як найважливішого центру цієї науки в Чеській Республіці»Богдан Райчинець
Реакція на спробу скорочень не забарилась. Ось думка Богдана Райчинця – голови відомої в Чехії громадської організації «Українська ініціатива»: «З цієї причини ми ініціювали підтримку україністиці з нашими колегами з інших організацій. Також була створена петиція, яку підписали вже більше сотні людей – фахівців, колишніх студентів, які теж підтримують цей фах. Ми бачимо, що в нас, на наших очах це – практично припинення діяльності україністики як найважливішого центру цієї науки в Чеській Республіці».
На підтримку україністики в Чехії також відгукнулися Світовий конгрес українців, Українська суботня школа в Празі, низка українських громадських організацій. З проханням «підтримати україністику, а саме і можливість персонального забезпечення діяльності цієї дисципліни відповідними фахівцями» звернулось до декана Філософського факультету Карлового університету Мір’ям Фрідової і посольство України в Чехії. Зі свого боку Радіо Свобода також робило кілька спроб почути думку декана щодо скорочення україністики однак, на жаль, для нас пані Фрідова не знайшла часу.
Зате у відповіді на ім’я посла України в Чехії Бориса Зайчука декан висловила сподівання «визначити конкретні проекти і знайти шляхи залучення зовнішніх джерел, які б уможливили персональне забезпечення україністики», але як це може позначитись на рівні навчання, декан Мір’ям Фрідова не говорить.
Потрібна державна програма підтримки україністики в Чехії
Українська держава за понад 20 років незалежності так і не знайшла можливостей – із фінансовими включно – щоб хоч якось підтримати вивчення української мови і літератури в Чехії, створити програми вивчення і популяризації мистецької й архівної україніки. На відміну від Росії – адже тільки в Празі видається низка російських газет і журналів, працюють десятки інтернет-видань, активно діє Центр російської науки і культури, щедро видаються книжки.
Від того, що роблять україністи, залежить, як сприймає Україну чеська громадськість»Тереза Хланьова
Потрібно підтримати україністів і україністику в Чехії – це також думка викладача Карлового університету, голови Чеської асоціації україністів Терези Хланьової: «Україністику треба було б більше підтримувати, зараз потрібно, щоб тут були фахівці, які знають Україну. Але це залежить і від нас самих, наскільки ми здатні просити цю допомогу, діставати її. Адже від того, що роблять україністи, від цього залежить, як сприймає Україну чеська громадськість».
Поки що проблема залишається відкритою, а з нею триває і загроза скорочення україністики в Карловому університеті.
