Жодного особливого статусу для окремих районів Донбасу не буде – Гройсман

Київ – Президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради зміни до закону про «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Передбачається, що розширені права ці території отримають тоді, коли проведуть вибори за міжнародними стандартами та під наглядом спостерігачів. Утім серед парламентських фракцій тривають дискусії – чи не ослабить законопроект позицій України. Депутати коментують, що лише напередодні голосування у вівторок, 17 березня, буде зрозуміло, чи вистачить голосів.

Аби отримати розширені повноваження, окремі регіони Донбасу повинні провести позачергові вибори відповідно до Конституції України, міжнародних норм та під наглядом незалежних спостерігачів. Саме за такі зміни до статті 10 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» голосуватимуть парламентарі у вівторок, 17 березня. Зокрема, спостерігати за волевиявленням запрошують Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи та інші міжнародні організації.

Окрім того, наполягає президент Петро Порошенко, слід вивести з окупованих територій Донбасу всі незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців. У запропонованих змінах до закону наголошується: незаконні збройні формування не повинні втручатись у виборчий процес. І цей процес має ґрунтуватися на принципах багатопартійності, рівності прав і можливостей.

Водночас Петро Порошенко нагадує: слід гарантувати свободу передвиборної агітації та рівних можливостей доступу до медіа. Фактично, це означає і відновлення українського теле- і радіомовлення на цих територіях. Саме такі заходи мали би гарантувати вільне волевиявлення і таємне голосування, а також виборчі права переселенців, йдеться в документі.

На таких умовах офіційний Київ пропонує обирати своїх законних представників на територіях, окупованих бойовиками до Мінська-1 –домовленостей від 19 вересня 2014 року. У районах, захоплених пізніше, цей порядок не запроваджуватимуть.

Мова йде про вибори, а не про «особливий статус» – Гройсман

Голосування за відповідні зміни запланували на вівторок, 17 березня. Внесені президентом законопроекти на виконання Мінських угод не передбачають жодного особливого статусу для окремих територій Донецької та Луганської областей. Натомість, це чіткіше прописані умови проведення виборів. Саме так спікер Володимир Гройсман пояснює, за що саме депутати мають віддати голоси.

«Щодо законів, внесених президентом до виконання Мінських угод… Іноді в пресі звучить, що ці закони про особливий статус. Думаю, що це помилка, тому що жодного слова у будь-якому законі, який внесений або підтриманий у парламенті, жодного особливого статусу не передбачає для окремих територій Донецької та Луганської областей», – акцентує голова парламенту.

Юрій Луценко, лідер найбільшої фракції Блоку Петра Порошенка, запевняє колег: ухвалення змін про порядок проведення виборів нічим не загрожує державі. Крім того, він акцентує на тому, що у законі передбачена вереснева лінія розмежування територій, а це «вигідно Україні».

«Це єдиний спосіб відновити український суверенітет. І не дати Кремлю звинуватити Україну в зриві мирного плану», – переконує колег Луценко.

«Народний фронт» проголосує, а «Самопоміч» і «Батьківщина» – під питанням

Перший заступник голови фракції «Народного фронту», Андрій Тетерук заявив у коментарі Радіо Свобода, що його однопартійці підтримають зміни. Утім додав, що одностайного схвалення серед парламентарів немає: частина депутатів інших фракцій погано поінформовані, за що саме мають голосувати? Як наслідок, додає Тетерук, обранці від «Самопомочі» та «Батьківщини» можуть дискутувати аж до самого голосування у вівторок.

«У деяких фракцій є питання – навіщо так робити, що таке «особливий статус» і як його розуміти? Поки ми ще не вийшли до зали – це процес, що постійно змінюється», – додав Тетерук.

Закон про самоврядування Донбасу, резюмує Тетерук, жодним чином не послаблює українську позицію, натомість, демонструє готовність до діалогу та мирного врегулювання.

Тимошенко ставить під питання доцільність «мінського плану»

Сумніви щодо цього має Юлія Тимошенко, лідер фракції політичної партії «Батьківщина». Зокрема, вона підтримала скликання Ради коаліції ввечері 16 березня, аби обговорити доцільність виконання Мінських угод як таких. На її думку, дотримуючись тристоронньої угоди, Україна дотримається хибної стратегії. Таким чином, поступки щодо особливостей самоврядування на Донбасі – це політика «хибного умиротворення ворога».

«Мінські домовленості, як передбачалося і всі це прогнозували – це виключно технологія Кремля для того, щоб виграти час і підтягнути сили на нашу територію і завдати нові нищівні удари по Україні», – заявила Юлія Тимошенко.

Депутат від «Батьківщини» Дмитро Шлемко у коментарі Радіо Свобода додав, що партія ще обговорюватиме це питання. За його словами, у вівторок, за годину до початку роботи парламенту заплановане засідання фракції, де члени «Батьківщини» і вирішать, як голосувати?

Гопко: «Самопоміч» ще не визначилась, як голосуватиме, але я – за

Частина фракції «Самопоміч» також вагається – чи варто надавати частині Донбасу подібні привілеї, згідно з мінськими угодами. Про це в коментарі Радіо Свобода розповіла Ганна Гопко, зауваживши, втім, що сама підтримує та голосуватиме за запропоновані зміни.

Закон у редакції, чинній зараз, «є двозначним», тож дійсно потребує уточнень, каже вона. До того ж, додає Ганна Гопко, це хороша змога продемонструвати, що «Україна є мирною державою, яка виконує Мінські домовленості, навіть якщо вони є певною мірою болючими».

«У нас були приклади у фракції, коли рішення ухвалювали в залі з обговоренням всередині, із заслуховуванням ще додаткової аргументації», – спрогнозувала результати голосування Гопко.

Вже оголосив категоричну позицію «Радикальної партії» її лідер Олег Ляшко. За його словами, фракція не голосуватиме за ініціативу президента про визначення окремих районів Донбасу з особливим порядком місцевого самоврядування.

«На засіданні РНБО про це йшла мова, президент висловлював досить вагомі аргументи на підтримку цього закону. Але з'їзд Радикальної партії прийняв рішення про те, що ми не підтримуємо ці закони, і про те, що окупована територія є окупованою, а не «особливий статус», – підкреслив він.

«Опозиційний блок» прагне пришвидшити надання регіонам Донбасу «особливого статусу»

Депутати «Опозиційного блоку», натомість, сумнівів не мають: «особливий статус» певним регіонам Донбасу надати потрібно і якомога швидше. Про це заявив голова депутатської фракції Юрій Бойко та додав, що слід також створити вузькоспеціалізований комітет із питань Донбасу.

«Для нас є принциповим швидке прийняття постанови Верховної Ради про визначення окремих районів, міст і селищ Донецької і Луганської областей», – додав Бойко.

Голосування щодо тимчасового порядку місцевого самоврядування частини Донбасу, заплановане в українському парламенті на 17 березня, мало відбутись ще до суботи, 14 березня. Окрім того, лідери сепаратистів стверджують, що Київ мав узгодити із ними зміни до відповідного закону. Цьому обурюється, зокрема, ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко, додаючи, що він «в очі не бачив документа».

«Якщо немає аркуша узгодження, де стоїть мій із Плотницьким (лідер угруповання «ЛНР» – ред.) підписи, то це вважається порушенням Мінських угод», – заявив Захарченко.

Лідери сепаратистських угруповань також зауважили, що «ухвалення постанови без спотворення сенсу мінського комплексу заходів дуже сильно просуне вперед процес мирного врегулювання та створить передумови для взаємної довіри», – передає «Луганський інформаційний центр».

Бойовики не зацікавлені у мирних домовленостях – політолог

Бойовики та Росія, насправді, не зацікавлені ні у проведенні виборів на Донбасі, ні у дотриманні Мінських угод. Про заявив у коментарі Радіо Свобода політолог Олександр Палій.

«Зараз Захарченко говорить – мовляв, треба узгоджувати з ним ті положення, але виникає питання: а хто він такий? Ніяких «ЛНР» і «ДНР» згідно з Мінськими угодами не існує. Є окремі регіони Донецької і Луганської областей, керівництво яких має бути вибрано в майбутньому на муніципальних виборах», – прокоментував політолог.

Зараз Україна «робить усе правильно», додає Палій, адже слід внести до закону всі останні домовленості, узгоджені у Мінську 12 лютого.