Яна Борщ
Втрата Криму фактично без боротьби не може залишитися без уваги, але, тим не менше, українські експерти констатують – увага до подій на півострові з боку українських ЗМІ та політиків постійно зменшується.
Через події на Сході України відбувається витіснення теми Криму в ЗМІ, зменшилась і кількість згадок про цю проблему у виступах народних депутатів, говорить Богдан Петренко, експерт українського Інституту дослідження екстремізму. Таке витіснення, за його словами, збільшує можливість того, що Крим взагалі не повернеться до складу України.
Є загроза того, що буде реалізована технологія «Крим в обмін на Донбас»Богдан Петренко
«У цьому витісненні є загроза того, що буде реалізована технологія, про яку говорилося навесні минулого року. Йдеться про технологію «Крим в обмін на Донбас». Тобто Росія дає змогу нам повернути Донбас, натомість Україна начебто має визнати Крим. Для того, щоб призупинити «забування Криму», громадськість має вимагати від органів влади формування стратегій відновлення територіальної цілісності – Крим повернеться в Україну разом із Донбасом», – зазначає Петренко.
На рівні держави питанням Криму в Україні займається 10 людей – Жумаділов
За час окупації Криму на материковій Україні були фактично створені два інститути, які займаються кримськими питаннями. У сумі кількість співробітників становить 10 осіб, розповідає завідувач відділу забезпечення діяльності офісу уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов. Стратегія щодо Криму на цьому етапі просто не потрібна, говорить він. Тому що її просто немає кому реалізувати.
Коли ми говоримо про державу, яка повинна щось робити стосовно Криму, ми говоримо про 10 людейАрсен Жумаділов
«Коли ми говоримо про державу, яка повинна щось робити стосовно Криму, ми говоримо про цих 10 людей, у той час як державна машина, як правило, потребує набагато більше ресурсів – організаційних, фінансових і медіа – у нас їх просто немає. У кого вони є? Вони є у громадянського суспільства. Ми говоримо про десятки організацій, які мають медіа-підтримку – вони цікаві для ЗМІ, вони мають фінансову підтримку і організаційні ресурси. Ми маємо десятки і навіть сотні людей, які орієнтуються в проблемі, які знають, що наразі відбувається в Криму», – сказав Жумаділов.
«Все буде залежати від того, наскільки ми будемо готові чинити спротив»
Коли країна-агресор починає вести воєнні дії стосовно іншої країни, вона повинна мати якісь цілі, говорить кримський економіст Юрій Смелянський. Війна закінчується лише в двох випадках – коли досягнуто цілей війни, або ж коли країна-агресор змушена сама визнати, що тими ресурсами, які у неї є, неможливо досягнути цих цілей. Інших випадків світова історія не знає, наголошує Смелянський.
«Незалежно від того, які дії – м’які чи жорсткі – наша влада буде вживати щодо окупованої території (при чому немає різниці – буде це окупована територія Криму чи Донбасу), до тих пір, поки не спрацює одна з умов – досягнення цілей війни чи визнання неможливості їх досягти, все буде залежати від того, наскільки ми будемо готові чинити спротив», – вважає Смелянський.
За словами експертів, зовнішня політика Росії останнім часом не залишає фактично ніякої надії на те, що Росія дасть добровільну згоду на розгляд територіальної суперечки по Криму.
