Берлін – 16 березня – другий день візиту до Німеччини президента України Петра Порошенка. Заплановані його зустрічі з канцлером і президентом ФРН Анґелою Меркель та Йоахімом Ґауком. Візит відбувається на тлі останніх заяв керівництва найпотужнішої держави ЄС про неможливість надання Україні не лише летальної зброї, а й військового персоналу для навчання силовиків. Берлін запевняє тільки у готовності фінансової підтримки України. Але за умови здійснення Києвом економічних реформ.
Незважаючи на ситуацію на сході України, з боку західних лідерів посилюється тиск на офіційний Київ щодо реального втілення реформ в Україні. Це і є одна з ймовірних причин зустрічі Петра Порошенка з канцлером Анґелою Меркель. Хоча детальні подробиці візиту президента України до Берліна наразі не розголошуються, проте очікується, що обидва лідери, крім іншого, обговорять реалізацію Мінських домовленостей і саме втілення програми перетворень в Україні.
Тим часом німецькі засоби масової інформації та місцеві оглядачі вважають, що під час зустрічей розглядатимуть не лише двосторонні, а й міжнародні питання, зокрема європейської безпеки та співпраці. Німеччина дедалі категоричніше відкидає заклики України не лише про надання їй летальної зброї, а й військового персоналу для навчання українських силовиків. Серед тих, хто проти військової допомоги і президент Європарламенту Мартін Шульц.
Ми маємо вирішити кризу в Україні політичним, а не військовим шляхом. Що Україні необхідно – це не зброя, а гроші і дешевий газМартін Шульц
«Ми маємо вирішити кризу в Україні політичним, а не військовим шляхом. Скажімо, оснастити українську армію новою технікою і зброєю, я вважаю неправильним. Що Україні необхідно – це не зброя, а гроші і дешевий газ», – вважає Мартін Шульц.
За словами офіційного представника федерального уряду Штеффена Зайберта, про поставки зброї Україні в Німеччині нині не йдеться. Він також повідомив, що хоч останні Мінські домовленості про припинення вогню на сході України реалізуються «вкрай незадовільно», але ані військового, ані поліцейського персоналу для навчання українських вояків Берлін поки що не надаватиме.
Так само й президент Німеччини Йоахім Ґаук закликав усіх учасників конфлікту в Україні виключити військове припинення протистояння на Сході України. «У нас щодо цього цілком чітка позиція, військового рішення не може бути», – наголосив він. І додав: «Було б дуже бажаним, якби усі задіяні у переговорах сторони сформулювали б таку само позицію». Ґаук також не підтримує заклики постачати озброєння Україні.
«Нині не та ситуація, коли ми можемо поплескати один одного по плечу для заспокоєння»
Змінив риторику щодо ситуації в Україні також і глава німецької дипломатії Франк-Вальтер Штайнмайєр. Якщо досі його висловлювання були більш оптимістичними щодо «примушення Кремля до миру», то під час недавнього візиту до Вашингтона він визнав, що процес нормалізації відносин Заходу і Росії триватиме «роки чи десятиліття».
Нам потрібно збільшити тиск на конфліктуючі сторониФранк-Вальтер Штайнмайєр
«Нині не та ситуація, коли ми можемо поплескати один одного по плечу для заспокоєння ситуації. Ми перебуваємо дуже далеко від того, щоб бути задоволеними. Навпаки, нам потрібно збільшити тиск на конфліктуючі сторони», – сказав він.
Штайнмайєр також закликав до «стратегічного терпіння» щодо кризи в Україні. А також, «незважаючи на український конфлікт, Заходу слід докласти зусилля для налагодження з Москвою відносин співробітництва». Він ще раз підтвердив негативне ставлення Берліна до можливих поставок зброї в Україну, оскільки це може призвести до ескалації конфлікту та перекреслити попередню стратегію.
Натомість глава зовнішньополітичного відомства Німеччини наголошує на потребі фінансової підтримки Україні, але за умови надання чіткого плану реалізації економічних реформ.
На думку німецьких оглядачів і політологів, Петра Порошенка, який просить Захід надати сучасну зброю українським воякам, залучити до розв’язання конфлікту європейських миротворців, посилити економічні санкції проти Росії, можуть чекати несподіванки. Адже керівники Німеччини вважають, що хоч Мінські домовленості й не виконуються повною мірою, але позитивні зрушення уже все-таки є. Тому слід налаштовуватися не на війну, а на відродження економіки шляхом реформ. Про перебіг та результати переговорів стане відомо в понеділок після обіду.
