Київ – Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про виділення Україні 17,5 мільярдів доларів. Це – чотирирічна програма, перший транш кредиту МВФ становитиме 5 мільярдів доларів. Як запевнив прем’єр України Арсеній Яценюк, «кошти Міжнародного валютного фонду дадуть можливість стабілізувати валютний курс, економіку та фінансовий сектор України». Водночас експерт-економіст Ярослав Жаліло в інтерв’ю Радіо Свобода наголосив на тому, що хоча кошти від МВФ підуть на підтримання зовнішньої платоспроможності і не матимуть помітного впливу на внутрішні перетворення, уряду важливо зробити все, щоб мінімізувати негативні впливи для пересічних українців від позик, призначених для цільових реформ.
– Протягом усіх років незалежності Україна постійно позичала гроші у міжнародних кредиторів, але ці кошти кидали здебільшого на латання «дірок» у держбюджеті. На нові кредити міжнародних донорів теж чекає така доля чи ці гроші можуть стати підвалиною для відродження економіки?
– Я б не робив такої всезагальної оцінки. Дійсно, наші повільні реформи є найкращим свідченням того, що ми неефективно використовували ці кошти. Але, з іншого боку, якщо говорити про цільову допомогу і кредити, які надавалися на різноманітні структурні зміни і модернізацію, то можна навести і позитивні приклади – стосовно модернізації у сфері державного управління, стосовно енергетичних, регіональних питань тощо. Але це локальні проблеми. Головний висновок полягає в тому, що ми, на жаль, не маючи послідовної стратегії реалізації власних реформ, приречені на те, що зовнішні кошти просто витрачаються на латання «дірок».
Ті кошти, які можуть бути супутніми і надаватимуться різними міжнародними інституціями для структурних змін в країні, ось це якраз ті кошти, які ми мусимо витрачати максимально ефективно
Якщо ми говоримо про перспективи отримання коштів від МВФ, то з цим простіше – ці кошти ідуть на підтримання зовнішньої платоспроможності України по зовнішніх боргах, і власне, не матимуть стратегічного забарвлення. Ті, кошти, які можуть бути супутніми і надаватимуться різними міжнародними інституціями для структурних змін в країні, ось це якраз ті кошти, які ми мусимо витрачати максимально ефективно, цільовим чином.
– Яким може бути ефект «зворотньої дії» для населення від отримання кредитів, адже, скажімо, раніше серед умов надання кредиту було підвищення тарифів для населення?
Економіка дійшла до такого стану, що інакше, як вирішувати сьогодні наші ключові проблеми платоспроможності через отримання позик, аніж проводити необхідну консолідацію бюджету, ми вже не в змозі
– Ми говоримо не стільки про ефект від позик, як про те, що економіка дійшла до такого стану, що інакше, як вирішувати сьогодні наші ключові проблеми платоспроможності через отримання позик, аніж проводити необхідну консолідацію бюджету, ми вже не в змозі. Тобто не МВФ чи хтось з кредиторів є тут першопричиною. Першопричиною є те, що ми тривалий час відкладали необхідне реформування. Нам потрібно було реформувати сферу тарифоутворення та енергоспоживання в Україні, однозначно було потрібно. Просто ми відкладали її до того періоду, коли відкладати далі вже стало неможливо, а період став, можливо, найменш для цього слушний. Ось тому негатив – це саме відсутність реформ і стратегії реформ для населення, в тому числі. Можна говорити про те, що наразі завдання уряду – постаратися, у міру можливості, компенсувати ці негативні впливи для пересічних людей, для того, щоб зрештою це не позначилось негативно для всієї національної економіки. Тому що люди, їхній попит, стабільна поведінка, їхнє ставлення до влади є ключовим чинником успішності реформ.
– В уряді і адміністрації президента кажуть, що українська економіка зазнає значних втрат через конфлікт на Сході і майже повне припинення торгівлі з Росією. За прогнозами, цього року ВВП скоротиться ще на 5,5%. Хоча ці розмови зараз вщухли, все ж наскільки високою є загроза дефолту в Україні?
Розрахунок зовнішньої допомоги і кредити розраховувались саме з того, аби дефолту не допустити
– Про це йдеться постійно. Чіткий прогноз тут може дати тільки той, хто бачить перед собою календар виплат і надходжень. Мені видається, що розрахунок зовнішньої допомоги і кредити розраховувались саме з того, аби цього дефолту не допустити. Оскільки відомо, що отримання зовнішньої допомоги, зокрема від МВФ, передбачає, що Україна належним чином і достатньо жорстко розраховується по своїх зовнішніх зобов’язаннях, а по них (цих зобов’язаннях) мусить провести реструктуризацію, укласти угоди про відкладення термінів на більш тривалий період, переукладення угод позики. Це фактично просто є зміною умов запозичення.
Після позитивного рішення МВФ я б узагалі не говорив про дефолт, тим більше, що у мене таке враження, що і національний уряд і міжнародні кредитори налаштовані наразі на те, щоби такого результату не допустити. Хоча деякі з економістів кажуть, що, можливо, дефолт був би кращим випадком, тоді б ми просто позбулися зобов’язання будь-що сплачувати, будь-які кошти, а оскільки ми перебуваємо у стані війни, то, можливо, що нам би пробачили. Але, на мою думку, нам все ж важливо зберігати свою позитивну репутацію.
