Доступність посилання

ТОП новини

Міністерство Стеця почало боротися з «російським окупантом»


©Shutterstock
©Shutterstock

В інтернеті розповсюджують перший контрпропагандистський ролик від «Інформаційних військ»

Київ – В інтернеті розповсюджують перший контрпропагандистський російськомовний ролик від «Інформаційних військ» українського Міністерства інформаційної політики. Його назвали «Російський окупант без цензури». Таким чином очолюване Юрієм Стецем міністерство намагається відповісти на розповсюджений у мережі кліп «Я – русский оккупант», в якому пропагандисти Кремля намагаються виправдати свої злочини проти людяності, пояснюють автори українського проекту. Російський відеоролик проголошував, що Москва збагачувала і розвивала держави Балтії, Середньої Азії та Україну, а український кліп «Російський окупант без цензури» демонструє зовнішню політику Кремля з іншого боку. Експерти зафіксували у «Російському окупантові без цензури» низку недоліків, зокрема, образливі слова, однак фахівці погоджуються, що саме така боротьба з російською пропагандою є необхідною.

«Я окупував Сибір і мені плювати на корінне населення. Я влаштую там ядерний полігон. А якщо когось щось не влаштовує – згадуєте Чечню…»

«Я окупував Середню Азію. Я спалював аули цілком. Я подарував їм ядерний полігон в Семипалатинську. Тепер років 100 вони будуть народжувати виродків…»

«Я окупував Україну. Бо без Києва – я ніхто. Українці занадто вільні – я повинен був їх покарати. Мені плювати на російськомовний Донбас…Я його майже знищив. Моя ціль навіть не Київ, а заїхати танками в Європу, бо вони там дуже гарно живуть і їх потрібно покарати…»

«Я російський окупант. Коли я до Вас приїду на танках – зовсім скоро Ви будете жити так паскудно, як в Росії…»

«Мені гірко і соромно, що я агресивне тупе російське бидло… Може Ви зрештою зупините мене?»

Це витяг із відеоролика «Російський окупант без цензури» Міністерства інформаційної політики України, яке таким чином відповіло на проросійський відеоролик «Я – русский оккупант», в якому пропагандисти Кремля намагалися виправдати свої злочини проти людяності і лякали словами: «Не наривайтеся! Воювати я вмію краще за всіх!», розповів екс-радник міністра з інформаційної політики Олександр Барабошка, блогер Крус, Крус, який працював у команді, що готувала цей ролик.

Цей ролик зроблений командою ентузіастів. Ми зробили це, щоб дати відповідь, щоб показати, що ми також маємо голос і нам є що сказати. І людям приємно, що ми не мовчимо
Олександр Барабошка

«Ми зробили це, в першу чергу, щоб дати відповідь, щоб показати, що ми також маємо голос і нам є що сказати. Дуже обурює українських користувачів те, що виходять отакі ролики, а ми зі свого боку нічого не випускаємо та ще й мовчимо. А тут вже починається і людям приємно, що ми не мовчимо і висловлюємо свою позицію. Така загальна фраза: О це вже щось. Якби був бюджет, ролик був би якісно кращий, але цей ролик зроблений командою ентузіастів» – сказав Олександр Барабошка.

«Зрив на образливі штампи досягає протилежного ефекту»

Відеоролик від «Інформаційних військ України» озвучили російською мовою, як і версію із Росії. Проте він удвічі довший. І це – перша проблема, констатує медіа-експерт Отар Довженко. Адже, за його словами, це є перешкодою для розповсюдження в соцмережах. «Російський окупант» набрав за два тижні понад чотири мільйони переглядів.

Проте другою і ще більшою проблемою експерт називає невизначеність цільової аудиторії. Отар Довженко не зрозумів, до кого звертається «Російський окупант без цензури»: до росіян, до європейців чи до українців?

«Справжньою цільовою аудиторією оригінального ролика є росіяни, яких треба переконати в тому, що насправді агресивна мілітаристська політика Росії є виправданою. А в цьому випадку, в кінці є слова: «Можливо ви зрештою мене зупините?» Зупинити російського окупанта може або західний світ, але тоді цей ролик не мав бути російськомовний», – каже експерт.

Крім того, додає Отар Довженко, він вилучив би з українського ролика про російського окупанта образливі слова.

Там є нота, де раптом починаються образливі слова: «Я – тупе бидло». Хто не поділяє проукраїнську позицію, після слів «тупе бидло», він це сприйме на свій рахунок, сприйме як форму русофобії
Отар Довженко

«Там є за межею фолу фальшива нота, де раптом починаються образливі слова: «Я – тупе бидло». Це – той момент, коли перебір з емоційно-забарвленою лексикою, зрив на образливі штампи та ярлики досягає протилежного ефекту. Тобто якщо до цього моменту я слухав ніби трішки з інтересом і з задоволенням, то тут у мене відразу виник негативний ефект – хто не поділяє проукраїнську позицію, після слів «тупе бидло» йому буде неприємно, він це сприйме на свій рахунок, сприйме як форму русофобії. Але сама ідея непогана», – наголосив фахівець.

Крім того, експерти переконують – одного ролика, щоб побороти російську пропаганду, не вистачить, така робота має системною і не лише силами ентузіастів.

Олександр Барабошка ж переконаний, що «Інформаційні війська» з часом зможуть не тільки захищатися, але й нав’язувати проукраїнську позицію в мережі, просто потрібен час, а про відкриття нової платформи Міністерства інформаційної політики стало відомо лише два тижні тому. І як пояснив Радіо Свобода Юрій Стець «Інформаційні війська України», зокрема, й покликані дати відсіч російським окупантам на інформаційному фронті.

Тим часом днями в інтернеті з’явилася ще одна двохвилинна пародія на «російського окупанта», подібна до української версії. Цей кліп розповсюдив у Youtubе, зокрема, фінансовий аналітик із Росії Степан Демура.

«До сьогодні я не навчився будувати ні дороги, ні комбінати, ні навіть шити нормальний одяг. Все, що я можу – приносити біль і ненависть. І зараз я іду до вас!», – іронічно застерігає закадровий голос у пародії.

  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG