Я не збираюся розповідати про всі перипетії подачі заяви на перепустку, оскільки таких випадків – маса. Люди, які подали документи в кінці січня, досі в стані очікування. Нещодавно у моєї знайомої родичка, яка проживає в Запоріжжі, опинилася в лікарні. Звичайно, що виїхати з Донецька без перепустки важко, тому вона виїхала спочатку до Росії, а потім до України в Запоріжжя. Логічно?
При цьому система перепусток діє перманентно на території зони АТО. Так, через Волноваський блокпост проїхати без перепустки неможливо, тільки путівцями. Саме ними нелегальні перевізники везуть довірливих пасажирів за величезні гроші. Те саме стосується і лінії перетину кордону Артемівськ – Горлівка. Якщо ж ризикнути поїхати через той же Курахівський блокпост, то може пощастить. Деяких пропускають без проблем, не вимагаючи нічого. Досить показати паспорт громадянина України.
У Донецьку дуже багато оголошень про послугу: оформлення перепустки за 300-800 гривень. Це мало чи багато для пенсіонерки, яка бажає виїхати і зняти свою пенсію розміром 1000 гривень? Таким чином люди залишаються покинутими напризволяще.
Однак для бажаючих оформити перепустку, у містах і районах, підконтрольних Україні, стали відкривати пункти для подачі необхідних документів. Це частково розвантажило основні координаційні центри.
Стосовно перевізників, є дві сторони медалі. З одного боку, система перепусток значно ускладнила і знизила пасажиропотік, і відповідно це вплинуло на прибуток підприємців. Також багатьом перевізникам, які працюють на підконтрольній Україні та окупованій території доводиться платити подвійні податки за право здійснювати свою діяльність – і в так звану «ДНР», і в бюджет України, тому винахідливі перевізники пристосувались до ситуації.
«Перед тим, як продати квиток, ми перевіряємо наявність перепустки у пасажирів. Так надійніше. Ніякі довідки переселенців або донецька прописка не враховуються», – говорить один із водіїв, який працює в зоні АТО. Також змінилася і вікова категорія пасажирів. Якщо раніше багато було молоді та пенсіонерів, то зараз літніх людей стало менше, а молодих хлопців тим паче.
Багато автоперевізників перед відправкою рейсу цікавляться наявністю перепустки у пасажирів, а тільки потім продають квиток за різними тарифами. Так, для тих, у кого немає заповітної перепустки, за квиток доведеться заплатити плюс 20-30% зверху. Як правило, це стосується рейсів маршруту «Донецьк – Київ».
Інша сторона, яка також впливає на гаманець пасажира, – це тарифи на проїзд. Хаотичний курс долара вніс свої корективи на ціну палива і в Донецьку – бензин і газ тут дорожче на 5-9 гривень, ніж в Україні. Тому число рейсів скорочується, а пасажири годинами стоять у черзі, щоб виїхати. Ціна проїзду поки що не змінилася, але в донецьких і макіївських маршрутках українські копійки (монети) вже не приймають. А у прифронтових містах – приймають лише сумою до 1 гривні.
У цій ситуації позитивне тільки одне – транспортна інфраструктура ще намагається вижити в жахливих умовах війни. А деякі перевізники навіть безоплатно допомагають вивозити людей із небезпечних районів.
Ольга Астахова, культуролог, місто Донецьк
Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org
