Як працює Верховна Рада в умовах неоголошеної війни?

Ірина Вівчар

За перші 100 днів роботи Верховної Ради України восьмого скликання депутати створили коаліцію, сформували уряд, ухвалили бюджет та підтримали понад 300 законодавчих ініціатив. Уперше парламент в Україні працює в умовах фактичної війни. Експерти роботою Верховної Ради переважно не задоволені через порушення регламенту та зволікання з реформами. Якість рішень, які стосуються війни, у експертному середовищі оцінили на 4 бали із 10.

Депутати Дмитро Ярош і Андрій Білецький не відвідали й однієї п'ятої засідань. Координатор виборчих і парламентських програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська пояснює це тим, що вони беруть участь у війні на Донбасі. За словами Айвазовської, народні обранці, яких називають комбатами, не лобіюють питання, що стосуються війни, соціального забезпечення учасників АТО і переселенців. Комітет у справах ветеранів та учасників АТО станом на 24 лютого розглянув лише 2 законопроекти. Для порівняння, комітет, який займається оподаткуванням і митною політикою – у 100 разів більше.

«Депутати, які начебто мали представляти інтереси військових, учасників АТО, вони і воюють в тому числі. А деякі інші, які натягали на себе мундир комбата, зараз займаються відкритими провокаціями у стінах парламенту. Якщо дивитися по профільних групах і депутатах, які повинні би бути в цей період більш активними, тому що вони свої цільові групи представляють, вони з цим іміджем йшли на вибори, вони підвищували рейтинг політичних партій за рахунок своєї присутності у списках, то вони, на жаль, не показують окремо особливих успіхів».

Депутати, які зараз на фронті, будуть повноцінно працювати у Раді, коли закінчиться війна, запевняє депутат «Блоку Петра Порошенка», колишній боєць полку «Азов» Олег Петренко. Усі інші військові у парламенті – вже не комбати, а депутати.

«Та ж наступальна операція «Азову», яка була, була б неможлива, якби Білецький був постійно у Верховній раді і на окрузі. Його приймальня працює, я впевнений, це одна з найкращих громадських приймалень. Законопроекти пише, багато законопроектів якраз готується, вони будуть подані. Війна – це, сподіваємось, тимчасово. Пройде ще небагато часу, і Ярош, і Білецький зможуть повноцінно виконувати свої депутатські обов’язки. А інші знаєте, які комбати? Вони вже депутати, а не комбати».

Кількість законопроектів – не показник ефективності роботи?

За словами нардепа, комбати у Раді працюють дуже активно, зокрема, у комітеті із нацбезпеки. А кількість законопроектів – не показник ефективності роботи.

«З чого ви взяли, що вони не лобіюють? (законопроекти, які стосуються АТО – ред.) Хто автор? От хтось подає не із комбатів закон, який стосується АТО, наприклад Пашинський. Навіщо комбатам подавати такий же?»

Якщо статистично порівняти попереднє і теперішнє скликання, то цей парламент працює вдвічі більше, кажуть в «Опорі». Така активність спровокована не лише війною, а й важкою економічною ситуацією. Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут наголошує, що через «шантаж уряду» депутати часто порушують регламент і голосують, самі не знаючи за що.

«Ключові порушення спровоковані фінансовою ситуацією. З одного боку, уряд каже, що це потреба внутрішнього реформування, а з іншого волає: нам МВФ завтра не дасть позику. І от ми живемо у такому режимі, це є конвульсії. Вони тижнями розглядають якісь дріб’язкові питання, потім раз – і за 2 дні вноситься якесь дуже важливе питання: бюджету, податків і тому подібне, і черговий раз ми маємо на виході продукт, який дуже важко зрозуміти депутатам».

Після виборів менше третини українців думали, що цей парламент допрацює свій термін до кінця, йдеться у опитуванні «Демократичних ініціатив». У чому українці категоричні – у ставлення до війни. 80 відсотків вважають, що досягнення миру – першочергове завдання перед країною і парламентом зокрема.