Київ – У Броварах місцеві жителі прийшли на сесію міськради і не дали депутатам змінити генплан на користь забудовника. Новий генплан з’явиться лише в результаті громадських слухань, а законність надання землі забудовнику перевірить Генпрокуратура, запевняють депутати Верховної Ради, які підтримали місцеву громаду Броварів. Забудовник запевняє, що діє законно, і тому не відмовиться від планів збудувати хімічне підприємство у місті. Водночас, низка експертів бачить у подібних фактах революційні зміни в українському суспільстві, яке вже не абсолютизує владу, і змушує її діяти у власних інтересах.
Компанія ТОВ «Інтер-Профіт», яка має намір побудувати фармацевтичний завод площею 90 гектарів поруч із центром Броварів, профінансувала розробку нового генплану для міста. На ділянці, яку орендує забудовник, у чинному генплані передбачається будівництво житла, у новому проекті – промисловий об’єкт. Однак мешканці міста прийшли на сесію міськради і не дали проголосувати за змінений план міста.
Міський голова Броварів Ігор Сапожко разом з частиною депутатів спершу намагався переконати активістів, що змінений генеральний план нікому не зашкодить.
«Дайте мені сказати! Генеральний план не означає, що це будівництво однозначно відбудеться. Він потрібен як рамковий документ для розвитку міста. Ми маємо ухвалити новий генплан до кінця року, бо потім вносити якісь зміни буде складніше», – наголосив Ігор Сапожко.
На сесію міськради прибув і депутат від «Блоку Петра Порошенка» Павло Різаненко, він взяв сторону місцевих жителів.
«Це все фінансується забудовником ТОВ «Інтер-Профіт», який, як нам відомо, привласнив понад 90 гектарів землі Державного радіопередавального центру біля центру міста. Вони хочуть будувати там фармацевтичний завод, який є шкідливим і має бути якнайдалі від центру. Поруч – зона для перспективної житлової забудови, якщо ж там буде цей завод, вся ця територія може бути лише промзоною, житла там більше не збудуєш. До того ж, забудовник вже програв один з судів щодо права будуватися там», – підсумовує депутат.
Зрештою, під тиском громади міський голова погодився проголосувати за виключення питання про генплан з порядку денного, доки проект не доопрацюють за участі громадськості. За це проголосувала більшість депутатів. У проекті генплану було декілька підводних каменів: не лише досить шкідливе фармацевтичне виробництво близько до центру, а й те, що нові дитсадки планувалися на відстані від основних спальних районів, а про осушення підтоплених територій не йшлося, розповіли місцеві мешканці.
Забудовник: «Ми фінансували Генплан, але збудуємося й без нього»
Радіо Свобода зв’язалося з представником компанії-забудовника «Інтер-Профіт» Анатолієм Гуньком. Він визнав, що оплатив розробку нового генплану Броварів, який депутати відхилили 5 березня. Однак і без нового плану в забудовника є всі законні підстави, щоб будувати фармацевтичне виробництво на своїй ділянці у Броварах, запевняє Анатолій Гунько.
«Ніякого конфлікту інтересів немає. Єдине: наша компанія фінансувала новий генплан міста Бровари. Тільки шановний депутат Павло Різаненко чомусь вирішив, що цей генплан написаний «під нас». Хоча нам він не особливо й потрібний».
На уточнююче запитання Анатолій Гунько додав: «Так, ми не змінюємо свій намір розпочати будівництво через те, що новий генплан не ухвалили».
Тим часом, і місцеві громадські активісти, і Павло Різаненко мають намір скасовувати землевідведення цьому забудовнику через суд, а паралельно домагатися, щоб у новому генплані ділянка, на яку він має плани, відійшла під будівництво житла. В тому числі – й для 150 учасників АТО, які мешкають у Броварах і мають право на отримання землі для будівництва або готового житла.
Влада перестала бути всесильною, громада вже впливає на неї напряму – експерти
На докорінну зміну генеральних планів українських міст потрібні роки, відтак не можна сказати, що за минулий рік окремі міста встигли переписати їх в інтересах територіальної громади, пояснює адвокат Дмитро Овсій, який спеціалізується на роботі з територіальними громадами та муніципалітетами.
Водночас, після Революції гідності самі громадяни стали активно долучатися до благоустрою та планування своїх міст, наголошує Дмитро Овсій.
«Часто є ситуація, коли забудовники, наприклад, у Києві, розподіляють між собою райони та мікрорайони, і тоді на цих територіях зміни до генплану прописані під них. Особливо якщо ділянка, яку отримав забудовник, не відповідає цільовому призначенню, і його переписують саме через зміну генерального плану. Один з прикладів – компанія «Укробуд», яка здійснювала такі зміни. А нині, коли її представник став депутатом Київради, продовжить це, – розповідає правник. – Хоча ми бачимо і позитивні тенденції: велика кількість громадських ініціатив щодо планування і благоустрою. Громадяни мислять, як забудовники: ми маємо водойму, як довести її до розуму? Маємо занехаяний сквер. Що зробити, щоб він підтримувався в порядку?»
Серед позитивних прикладів адвокат називає окремі озера та зелені зони в Києві, які міська влада доводить до тями з ініціативи громади. Дмитро Овсій наголошує: ситуація в конкретному місті чи містечку залежить і від активності людей, і від того, наскільки прогресивними є міський голова та місцеві депутати.
«Якщо у Броварах ми бачили спробу місцевої влади закріпити у генплані призначення земельних ділянок, вигідне забудовнику, то у сусідньому Борисполі міські депутати та громадяни пішли іншим шляхом. Вони мінімізували ризик проблемних забудов, одними з перших в Україні розробивши так званий «зонінг»: плани та особливості розвитку конкретних мікрорайонів міста. Такий «зонінг» визначає, де і що можна будувати, і може стати основою для розробки нового генплану», – пояснює правник.
Конкретна ситуація у Броварах дає змогу говорити про те, що загалом в Україні відбувається зміна взаємин між владою і громадянським суспільством, наголосив у коментарі Радіо Свобода політолог та експерт з урбаністики Костянтин Матвієнко.
«Змінюється сама місія влади. Якщо рік тому вона сприймалася як щось абсолютне, всесильне, то нині вона перетворюється просто на функцію. І коли влада про це забуває, то громадяни застосовують інструменти прямої дії. Або це громадські слухання чи місцевий референдум, або блокування роботи місцевої ради, доки вона не врахує інтереси громади, – пояснює політолог. – Громада захищає свій життєвий простір від місцевих депутатів, афілійованих із забудовником у такий спосіб, у який вона діяла у Броварах».
Водночас, за словами Матвієнка, не лише влада стає виконавцем інтересів громади: через це змінюються й функції політичних партій. Якщо ж окремі партії не помічають такого зростання активності громадянського суспільства і не відповідають його потребам, вони можуть стати зайвими, підсумовує політолог. Зі свого боку, громадські активісти у Броварах та в інших містах, де вони відстоюють інтереси громади, жаліються, що значна частина місцевих досі не розуміє того, що вони можуть впливати на свою міськраду. Щоб вони долучилися до місцевих ініціатив – наприклад, з благоустрою міста – їм доводиться, за словами активістів, розповідати про обов’язки місцевої влади та права городян «на пальцях».
