Самовбивства, ймовірні самовбивства і загибель при нез’ясованих обставинах… Лише за останні 2 місяці в Україні неприродньою смертю загинули п’ятеро високопосадовців. Зі смертю Михайла Чечетова пов’язують і само(?)вбивство іншого голови фонду держмайна – Валентини Семенюк. Рівно 10 років тому від 2 пострілів в голову загинув екс-міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, який був свідком у справі Гонгадзе. В багатьох подібних справах слідство не ставить останньої крапки. І в суспільства лишаються запитання: суїцид? Доведення до самогубства? Чи його інсценування?
Лише з 26 січня до 28 лютого в Україні неприродньою смертю загинули п’ятеро посадовців, серед них мер, міліціонер, голова ОДА, залізничник та колишній голова Фонду держмайна.
26 січня перший екс-заступник начальника «Укрзалізниці» 57-річний Микола Сергієнко застрелився з мисливського карабіну, що був офіційно зареєстрований. Правоохоронці кажуть, що на момент трагедії в квартирі, окрім потерпілого, нікого не було, двері та вікна були зачинені зсередини, а замки не було пошкоджено. Посаду в «Укрзалізниці» він обіймав з квітня 2010 року до квітня 2014 року. Його призначення візував колишній прем'єр-міністр України Микола Азаров, який наразі перебуває у розшуку Інтерполу.
29 січня в своєму будинку повісився Олексій Колесник, колишній голова Харківської обласної адміністрації. Сталося це в день народження його друга та політика Євгена Кушнарьова, якого смертельно поранили на полюванні. Розпочато кримінальне провадження за попередньою кваліфікацією за частиною 1 статті 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу, як зазвичай робиться в таких випадках. Передсмертної записки Колесник не залишив. Він був головою Харківської облради з 2002 року, але в 2004-му достроково склав свої повноваження.
25 лютого повісився мер Мелітополя 57-річний Сергій Вальтер. Це сталося за кілька годин до початку судового засідання в його справі. «Регіонал» Сергій Вальтер був обраний міським головою Мелітополя у 2010 році. У 2013-му був відсторонений від займаної посади через звинувачення у створенні в міських органах влади організованого злочинного угруповання. Його справа розглядалася судом першої інстанції. Прокуратура вимагала 14 років позбавлення волі. За два роки відбулося 145 судових засідань. Вальтер провини не визнавав.
Наступного дня, 26 лютого, в гаражі було знайдено тіло заступника начальника Мелітопольської міліції 47-річного Олександра Бордюга. Цікаво, що, як повідомляють ЗМІ, колишній начальник Бордюга був адвокатом у справі мера Вальтера. Причина смерті міліціонера стане відома лише після розтину. Водночас, як повідомляє ТСН, посилаючись на власні джерела, у документах зараз фігурує діагноз «гіпертонічний криз». Часто «гіпертонічним кризом» в правоохоронних органах називають самогубство.
28 лютого народний депутат, екс-заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов викинувся з вікна власної квартири, залишивши передсмертну записку. Михайло Чечетов був фігурантом кримінальної справи щодо зловживання владою та службового підроблення під час ухвалення «диктаторських законів» 16 січня 2014 року.
Небезпечний Фонд держмайна
Крім того, за президента Леоніда Кучми Чечетов два роки (від квітня 2003 до квітня 2005 року) очолював Фонд держмайна. Саме на цей період припадає низка гучних продажів, включно з «Криворіжсталлю».
Ось як прокоментував його загибель радник міністра внутрішніх справ, народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко у Facebook:
«Є тільки момент про те, чи не довели його до самогубства погрозами, при зустрічі або по телефону, особи, проти яких він міг дати свідчення. Це також буде детально перевірятися слідством. У 2005 році Чечетов на першому ж допиті в прокуратурі «здав» незаконну схему приватизації «Криворіжсталі» Кучмою, який дав прямі вказівки продати її Ахметову та Пінчуку за заниженою ціною. Тоді при Президентові Ющенку і генпрокуророві Піскуну його «відмазали» від кримінальної відповідальності. А зараз Михайло Чечетов, мабуть, зрозумів, що шансів відкрутитися від покарання і вийти сухим з води у нього немає, а сидіти в колонії в його віці з його болячками йому не хотілося. Шкода, що ми тепер не дізнаємося багато цікавого з можливих свідчень Михайла Чечетова», – написав Геращенко.
Чечетов – не перший керівник фонду держмайна, що загинув неприродньою смертю.
27 серпня 2014 року було знайдено тіло Валентини Семенюк-Самсоненко, яка очолювала відомство з квітня 2005 до грудня 2008.
Міліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство, хоча не виключала і версію самогубства (Семенюк-Самсоненко померла від вогнепального поранення в голову. Поруч з її тілом було знайдено рушницю). Як розповіли ЗМІ родичі, які не вірять у версію про суїцид, за декілька тижнів до смерті Валентина розповідала, що хтось замовив її вбивство.
Третя смерть високопосадовця, пов'язаного із приватизацією в Україні, сталася ще раніше – у травні 1997 року у під'їзді власного будинку був смертельно поранений голова ФДМ Криму Олексій Головізін.
Народний депутат, член комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор Луценко написав з приводу цих двох смертей блог на «Українській правді»:
«Продали підприємство за безцінь? Ну і що, все ж було законно! Фонд держмайна розпорядився, бізнесмен купив. Які претензії до бізнесмена? Смерть голови ФДМУ робить нинішніх власників приватизованих за безцінь підприємств практично стовідсотково захищеними від спроб переглянути такі угоди, – пише Луценко. – А в іншому випадку у нас не буде жодної можливості в законному порядку довести незаконність продажу, приміром, обленерго чи підприємств Укррудпрому. Але коли голова ФДМУ замовк на віки – все. Можна бути спокійним. Повторення «Криворіжсталі» не буде. Семенюк і Чечетов нічого не розкажуть – і це коштуватиме нам з вами, громадянам України, десятки мільярдів доларів».
Справи десятилітньої давності: після приходу нової влади
Деякі оглядачі та політики сумніваються у версіях нещодавніх самогубств високопосадовців. Адже після Помаранчевої революції мертвими так само знайшли екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка та екс-міністра транспорту Георгія Кирпу.
Екс-міністр транспорту і зв’язку Георгій Кирпа був знайдений мертвим 27 грудня 2004 року – на наступний день після переголосування другого туру президентських виборів. Основна версія слідства – самогубство. Було відкрито справу за статтею «доведення до самогубства», але до суду не дійшло. У числі причин події називалися і мільярдні розкрадання через Укрзалізницю, якою керував покійний, і фальсифікації на президентських виборах 2004 року.
Як говорять криміналісти, подібні обставини присутні і в загибелі Юрія Кравченка.
3 березня 2005-го тодішній генпрокурор Святослав Піскун викликав екс-міністра внутрішніх справ на допит як свідка у відновленій справі Георгія Гонгадзе. А вранці 4-го березня 2005 року його знайшли мертвим. Офіційна версія смерті – самогубство. Однак цю версію експерти піддають сумнівам. Одним із аргументів є 2 постріли в голову: перший був в підборіддя, але куля пройшла навиліт через рот; другий (смертельний) постріл був у праву скроню.
