Київ – Через рік після масових розстрілів учасників Майдану досі не покарані винні у цьому злочині. Ба більше, слідство досі не дало відповідей на запитання, хто віддавав наказ розстрілювати і хто спускав курок. Українські правоохоронці стверджують, що відразу після перемоги Революції гідності тодішні керівники силових відомств знищили докази – від списків міліціонерів і спецпризначенців, котрі брали участь у протистояннях, до зброї, з якої здійснено смертельні постріли.
Експерт Міжнародної федерації захисту прав людини Делфін Карленс (Delphine Carlens) вважає, що винних у розстрілі Небесної сотні можна знайти і покарати. Про це фахівець розповіла Радіо Свобода:
Навіть за відсутності письмової чи то фізичної доказової бази, слідчі можуть і повинні працювати з доказами, які зібрали громадські активісти, учасники Майдану, журналісти
– Так, ситуація щодо збору доказів складна. Наскільки мені відомо, тодішні керівники України наказали знищити усі докази щодо причетності МВС, СБУ до масових розстрілів на Майдані. Адже, згідно з нормами міжнародного права, масове знищення людей є злочином проти людяності і відповідним чином має бути покаране. Криміналісти не мали змоги збирати докази «по гарячих слідах». Але навіть за відсутності письмової чи то фізичної доказової бази, слідчі можуть і повинні працювати з доказами, які зібрали громадські активісти, учасники Майдану, журналісти. Маю на увазі записи медиків, відео і фотодокументи, які відзняли майданівці і журналісти, опитування свідків тих подій. Це докази, які українці збирали буквально під час і після розстрілів. Наскільки я знаю, їх передано до прокуратури. Я вважаю, що маю право говорити про ці речі, оскільки маю відповідний досвід.
– Пані Карленс, Ви працювали по справі масових розстрілів на Майдані, потому досліджували ситуацію щодо порушень прав людини в анексованому Криму. Які результати Ваших розслідувань?
У центрі нашої уваги вже не лише Крим, а й окуповані території Донбасу і зона проведення антитерористичної операції
– Наразі у нас проблема з допуском до документів, проблема з допуском до Криму. Міжнародні правозахисні організації вивчають кримські проблеми, аналізуючи повідомлення українського уряду, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, громадських організацій. Також проводимо анкетування вимушених переселенців. І, на жаль, у центрі нашої уваги вже не лише Крим, а й окуповані території Донбасу і зона проведення антитерористичної операції. На окуповані території представники Міжнародної федерації захисту прав людини «прорватися» не змогли. Ми починаємо збирати докупи різноманітну інформацію, отриману з різних джерел, і обробляти її.
– Наскільки реалістично для України звернутись до Міжнародного кримінального суду у справі масового розстрілу на Майдані, як і вимагати покарання винних у порушенні прав людини у Криму і на непідконтрольній Києву частині Донбасу?
Судді повинні проаналізувати, за яких обставин скоєно злочини проти людяності на території України
– Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду у справах, що стосуються масових порушень прав людини на Майдані, а також щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, скоєних керівництвом Росії та самопроголошених «ДНР» і «ЛНР».
Відтак міжнародний кримінальний суд, у свою чергу, має право на розгляд цих справ і, наскільки мені відомо, вивчає їх. Судді повинні проаналізувати, за яких обставин скоєно злочини проти людяності на території України. Але, як ми говорили раніше, проблема у зборі доказів і наданні членам суду вагомих обґрунтованих доказів.
На цю ж тему:
 19.02.2015Загадка 16 «беркутівців», або Як тікала «чорна рота»: версії та знаки питання СБУ стверджує, що затримала 16 підозрюваних, МВС – що 16 втекли, а ГПУ каже, що їх було не 16, а вісім далі |
