Євродепутат: Для Росії Савченко – символ боротьби України проти агресії, її не відпустять

Депутат Європарламенту з Литви (група «Альянс лібералів та демократів для Європи») Петрас Аустревічус ініціював акцію одноденного голодування європарламентарів на підтримку ув'язненої в Росії Надії Савченко. За його словами, депутати таким чином прагнули показати, що вона не самотня. Проте він не виказує жодних ілюзій щодо можливості вплинути такими діями на політику режиму Володимира Путіна. На його переконання, Литва та Україна сьогодні повинні максимально об'єднати зусилля, зокрема, створити спільні російськомовні ЗМІ для протидії пропаганді Кремля. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

– Чого можна домогтися тим, що депутати Європейського парламенту оголошують голодні страйки на підтримку політичного в'язня?

– Надія Савченко була незаконно увʼязнена російською владою. Ще в листопаді торік ми направили лист особисто Володимиру Путіну з вимогою негайно звільнити українську льотчицю. Тоді нам вдалося зібрати понад 60 підписів під цим листом. Цілком очікувано, ми не отримали з Кремля жодної відповіді. Після двох місяців, коли не відбулося жодних змін у справі Надії, ми вирішили надсилати щодня послу Росії при ЄС Володимиру Чижову лист, щоразу новий євродепутат з вимогою звільнити громадянку України. Загалом близько 30 європарламентарів зголосилися це робити. Крім того, ми закликали депутатів Європарламенту оголосити одно- чи дводенне голодування. Тих, кому дозволяє здоровʼя. У понеділок, 16 лютого, мій колега польський євродепутат Міхал Боні голодував на знак солідарності з Надією Савченко. Таким чином ми надсилаємо моральний меседж, що вона не самотня в своїй боротьбі.

– Ви бачите ще якісь шанси, що досягнуті в Мінську 11-12 лютого домовленості можуть таки посприяти звільненню Надії Савченко, що б офіційно не заявляла російська сторона?

– Я був дуже розчарований, коли після переговорів у Мінську росіяни заявили, що справа Надії Савченко не є частиною домовленостей. Але це видається очікуваним, тому що для Росії вона є символом боротьби українців проти агресії. Я би порівняв Надію з Жанною д'Арк, історичною постаттю, яка стає символом боротьби. Думаю, що Кремль далі використовуватиме її справу для шантажу й вишукуватиме будь-які приводи, щоб її далі утримувати у в'язниці. Я би хотів, щоб її негайно звільнили, але ми бачимо, що це не в планах Росії.

– Литва сьогодні дуже активно й всебічно підтримує Україну. Як би Ви сформулювали мотивацію це робити, окрім, власне, традиційно дружніх відносин та почуття солідарності?

– У випадку України ми бачимо приклад країни, що була частиною Радянського Союзу, а після його розпаду через якийсь час вибрала інший шлях розвитку. І як тільки вона це зробила, щоб стати нормальною європейською країною, здійснити реформи, побудувати демократію, утвердити повагу до прав людини, Росія атакувала її, почала робити все, щоб якомога більше ускладнити їй життя, зокрема, вона вдалася до воєнної інтервенції. Ми не боїмося Росії, але ми боїмося повернення поганих часів, коли одна країна могла вирішувати долю іншої. Україна є дуже важливою темою публічних дискусій в Литві. В історії наших країн є багато спільного. Ми вважаємо, що демократичні та незалежні країни мають підтримувати одна одну. Інакше – їх можуть просто поглинути деструктивні сили, які, як виявилося, все ще існують у нашому регіоні.

– У ЗМІ зʼявилася інформація про те, що спікер Державної думи Росії Сергій Наришкін направив до Європейського парламенту та до національних парламентів країн ЄС лист, у якому твердить про неприпустимість підтримки Європою «нацистів» в Україні та фактично про загрозу війни в Європі. Вам відомо щось про це?

– На поточний момент я не чув нічого про те, щоб такий лист надійшов до Європарламенту чи литовського Сейму. Проте якщо він існує і буде отриманий, то треба бути пильними. Це був би лист від недемократичної країни, що веде війну проти власного сусіда. Пан Наришкін не має жодного права оголошувати когось прибічниками нацизму. Але якщо в Росії про це говорять, то є свідчення, що деякі російські найманці, які воюють проти України, мають татуювання свастики. Ось де присутнє це зло. Це все російська пропаганда.

– Чи є російська пропаганда сьогодні проблемою для Литви з її великою часткою російськомовного населення, що читає і дивиться російськомовні медіа?

– Російська пропаганда є проблемою не лише для таких країн, як Росія та Литви. Це проблема і для більш віддалених країн. Ми всі є обʼєктом пропаганди та інформаційної війни. Але тут, на Заході, росіяни діють тонше. Приміром, їхній англомовний канал пропаганди Russia Today скоро почне мовлення німецькою та французькою. Якщо ви вникните, що вони розповідають, побачите, що це все спирається на брехню і там подається лише точка зору Росії. Частина нашого російськомовного населення, справді, може бути під впливом цих російськомовних медіа, вони їм довіряють.

– І як, на Вашу думку, можна цьому протидіяти?

– Є моменти, коли ми маємо бути дуже пильними й діяти оперативно. Іноді потрібно просто забороняти мовлення певних каналів, якщо їхні теленовини та радіо порушують наше законодавство. Але якщо подивитися на проблему ширше, то ми маємо створювати власні телеканали російською мовою, які подаватимуть альтернативні новини. Росія має дуже багато коштів для фінансування своїх телеканалів. Ми не маємо таких грошей, тому повинні обʼєднувати зусилля, створювати спільні телеканали для всього регіону. Ця інформаційна війна залишиться актуальною на багато років вперед.