Дніпропетровськ – До прифронтових областей України йде потік «мічених» гривневих купюр з окупованої території Донбасу. Банкноти номіналом у 10, 20, 100 гривень, краї яких залиті фарбою, вже вилучають у Дніпропетровській області. Експерти зазначають: хоча гроші не є фальшивими і просто забруднені, але користуватися ними заборонено. Цю готівку ще торік навмисно псували, щоб вона не дісталася сепаратистам.
За поясненнями працівників банківської сфери, «мічені» купюри з’явились на Донбасі ще влітку – після початку бойових дій та з почастішанням випадків захоплення банківських відділень та інкасаторських машин. Тоді, 22 липня, Нацбанк затвердив інструкцію щодо роботи фінустанов у надзвичайному режимі. Відділенням державних і комерційних банків у «гарячих» точках, у зонах ризику пограбувань, наказали зумисно попсувати готівку, аби вона не діставалась озброєним сепаратистам. Цілі пачки гривень фахівці банків залили синьою або червоною фарбою, йодом, зеленкою, олією, продірявили за допомогою свердла, понадрізували з одного боку тощо.
Передбачалось, що після стабілізації ситуації на cході України НБУ забере у банків попсовані купюри й компенсує їм втрачені гроші. Ці кошти не передбачали ані для розрахунків, ані для обміну фізичними чи юридичними особами. Однак наразі виявилось, що такі гривні потрапили в обіг в окупованих містах, а тепер вже ходять по обидва боки лінії фронту.
Головний експерт відділу готівкового обігу та касових операцій Управління Національного банку України в Дніпропетровській області Олена Капусткіна пояснює: хоча ці банкноти є не фальшивими, а пошкоджені під час надзвичайного режиму, згідно з відповідною інструкцією, користуватися ними не можна. Вони не придатні до обігу і всіх видів розрахунку за товари і послуги і не підлягають обміну.
«Складна соціально-економічна ситуація, що склалася в Донецькій та Луганській областях, численні випадки пограбування та захоплень банків на території, що не контролюється українською владою могла призвести до потрапляння в обіг банкнот гривень, пошкоджених банками у спосіб, передбачений відповідною інструкцією. Наразі, наше завдання – виявити такі банкноти, вилучити їх з обігу, провести дослідження, з урахуванням інформації про застосовані банками і теруправліннями НБУ способами пошкодження банкнот та передати банкноти, які могли бути викрадені з зони АТО, до правоохоронних органів для проведення розслідування. Остаточне рішення щодо зазначених банкнот ухвалюється тільки після завершення розслідування правоохоронними органами. Є відповідні нормативні документи, які говорять про те, що ні фізичним, ні юридичним особам такі гроші, які, є підозра, були зумисно попсовані в зоні АТО, Нацбанк не компенсовує», – зазначила Олена Капусткіна.
Термінал – не спосіб позбутись «мічених» купюр
У Дніпропетровській області наразі вилучають купюри номіналом у 10, 20 та 100 гривень, краї яких залиті фарбою. У банку, банкоматі чи магазині громадянинові такі гроші видати не можуть, зона ризику – це ринки. Економіст, президент асоціації «Дніпровський банківський союз» Володимир Косюга радить покупцям уважно розглядати гроші, які їм дають на здачу. Якщо ж до ваших рук все ж потрапила підозріла купюра з фарбою на краєчках, не намагайтесь її збути, краще одразу передайте до міліції, каже експерт. Якщо ви спробуєте розплатитися ними в магазині, касир відразу викличе охорону, а та – міліцію, від вас зажадають пояснень походження банкноти. Експерт зазначає: термінали «мічені» купюри поки приймають, бо запрограмовані так, що «не бачать» фарби, але збувати підозрілі гроші таким чином не слід, аби не бути обвинуваченим в шахрайстві.
«Якщо ви розраховуєтесь у терміналі, обов’язково лишається слід. По-перше, є «траса проводки», в який час ви це зробили, по-друге, – є зовнішнє відеоспостереження, можна ідентифікувати, хто це зробив. Також іде ідентифікація через мобільний телефон. За великою необхідністю, якщо це потрібно органам внутрішніх справ, розшукати вас буде нескладно. Тому якщо вам потрапляють такі купюри, не намагайтесь запхнути їх у банкомат. Спроба збувати такі купюри може бути розцінена як шахрайство, за це є кримінальна відповідальність», – зазначає Володимир Косюга.
Як відрізнити «мічену» банкноту?
Водночас експерти зауважують, що купюру, навмисно попсовану банківськими працівниками з міркувань безпеки, відрізнити від купюри з побутовим забрудненням більш-менш легко: середина банкноти чиста, інший колір лише по периметру.
«Банкноти псувались пачками, це тисячі аркушів, дуже щільно з’єднаних між собою. Це була банківська упаковка. Розрізався целофан і всередину заливалась фарба. Отже, фарба затікала лише на краї на обидва боки банкноти. Що стосується побутового забруднення, то впала зеленка – і вся банкнота в зеленці. Така банкнота не буде вважатись неплатіжною», – пояснює банківський експерт Олена Капусткіна.
Банківські працівники також закликають жителів України, особливо з прифронтових регіонів, утримуватись від грошових оборудок з малознайомими переселенцями з Донбасу, особливо підозрілим має бути пропонований вигідний курс. Є ризик обміняти свої кревні на підробні купюри – на територіях, підконтрольних озброєним терористам, виготовлення фальшивих грошей стало поширеним.
