У Мінську 10 лютого у переддень саміту у «нормандському форматі», який наразі планується на середу 11 лютого має відбутися засідання у Мінському переговорному механізмі за участі України, Росії та ОБСЄ, а також представників угруповань «ДНР» та «ЛНР».
Попередні переговори була фактично невдалими. Представник України, колишній президент Леонід Кучма говорив, що важко розраховувати на успіх переговорів, коли так звані «ДНР» та «ЛНР» представлені не першими особами – Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким, – а менш впливовими фігурами сепаратистського середовища. Наприкінці січня до Мінська від сепаратистів прибули Денис Пушилін та Владислав Дейнего.
Але річ навіть не в нижчому рівні сепаратистського представництва, а – як наполягали політичні коментатори – в тому, що на Донбасі була ескалація насильства і бойовики йшли в наступ, посилили обстріли українських позицій і просто не були зацікавлені і не мали серйозних намірів щодо мирних переговорів.
В лютому сепаратисти також активізувались у військовому плані, підтримані російськими озброєннями та живою силою.
Коментуючи наступ сепаратистів на українські позиції, голова Комітету у закордонних справах Європарламенту Ельмар Брок зазначив: «Вони хочуть тримати ініціативу в своїх руках і хочуть підготуватися до моменту, коли може бути врегулювання. Це класична тактика – мати поступ, йти вперед у момент, коли маєте військову перевагу. Але це дуже небезпечно».
Переміщена лінія фронту
Проблема для переговорів також і в тому, що лінія фронду останнім часом посувається в західному напрямку.
Із моменту підписання Мінських угод у вересні милого року сепаратисти – із допомогою російських вояків та найманців – збільшили підконтрольні їм території на 500 квадратних кілометрів, пересунувши лінію зіткнення.
Ельмар Брок в інтерв’ю Радіо Свобода висловив переконання, що відправною точкою має бути стара лінія фронту, яка була на середину вересня.
Відправна точка – це стара лінія. Неправильно казати, що відштовхуємось від лінії, яка існує на даний моментЕльмар Брок
«Відправна точка – це стара лінія. Мені здається, що неправильно казати, що відштовхуємось від лінії, яка існує на даний момент. Не маємо створювати ситуацію, коли раніше СРСР говорив: ми можемо вести переговори щодо того, що є вашим, але не будемо вести переговори про те, що є нашим. Це така стара переговорна техніка!» – зауважує Брок.
Найголовнішими питаннями на переговорах України, Росії та ОБСЄ за участі представників сепаратистів є питання негайного припинення усіх бойових дій, відведення важких озброєнь на 15 кілометрів із кожного боку (як передбачено Мінськими мирними домовленостями), обмін усіма полоненими та заручниками, контроль над кордоном з боку ОБСЄ і безперебійний допуск гуманітарної допомоги цивільним мешканцям.
Кордон не на замку
Однією з причин, чому конфлікт на Сході України не вщухає, є й та, що існує приблизно 450 кілометрів лінії українсько-російського кордону, яка не підконтрольна Києву і через неї здійснюються постачання російських озброєнь та живої сили на Донбас. Влітку непідконтрольна українським прикордонникам ділянка становила приблизно 80 кілометрів.
Контроль на кордоні мали би здійснювати спостерігачі ОБСЄ, але як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзаннієр, наразі це нереально через міркування безпеки.
«Причина тут – безпека. Кожного разу як ми їдемо на кордон, а ми там не систематично перебуваємо, хоча ми відчуваємо, що ми мали би здійснювати постійний контроль – причому системно... Бо є різні чутки й інформація про пересування військової техніки, яка рухається через кордон і ми розуміємо, що гарно було б мати міжнародну систему контролю над кордоном», – каже Дзаннієр.
Ми б хотіли бути присутніми на лінії кордону і здійснювати його моніторинЛамберто Дзаннієр
«Ми також хотіли б перевіряти слова Москви, коли вона каже, що не надсилає озброєнь. Ми б хотіли бути присутніми на лінії кордону і здійснювати його моніторинг. І якщо справді озброєння не перекидається в Україну – як про це каже Москва – ми б хотіли мати змогу підтвердити це. Але нам потрібна можливість і місце на кордоні, щоб ми могли це зробит», – додає генсекретар ОБСЄ.
